Політика

"Це рішення точно в інтересах держави". Галущенко пояснив підтримку обмежень на стягнення коштів з енергокомпаній

14 травня, 10.58 Этот материал также можно прочитать на русском

Колишній міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що підтримував механізм обмеження примусового стягнення коштів з державних енергетичних компаній під час воєнного стану для захисту енергосистеми і стабільної роботи атомної генерації. Про це він сказав під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, повідомляють "Українські новини".

Ідеться про механізм, який у межах розслідування НАБУ називають "шлагбаумом". За версією слідства, через нього контрагенти "Енергоатому", які постачали товари або виконували роботи для українських АЕС, не могли отримати оплату.

Галущенко натомість заявив, що після окупації Запорізької АЕС суди почали масово ухвалювати рішення про стягнення боргів станції з "Енергоатому", попри форс-мажорні обставини.

"Почалися масові суди про стягнення тих коштів, які винна була ЗАЕС. Це сотні мільйонів, під мільярд. Вигравали ці суди, хоча це класичний форс-мажор: актив в окупації", – сказав він.

За словами ексміністра, арешти і списання коштів відбувалися також із валютних рахунків, на яких акумулювали гроші для закупівлі ядерного палива.

Він зазначив, що керівництво "Енергоатому" звернулося до держави з проханням втрутитися, щоб не допустити зупинки енергоблоків.

"Якби ми втратили хоч один атомний блок, а вони всі сезони війни, дев’ять блоків працювали від початку й до кінця, у нас була б катастрофічна ситуація. Тому це рішення точно в інтересах держави. Воно точно допомогло компанії втриматися", – заявив Галущенко.

Також він наголосив, що був за застосування такого механізму не лише щодо "Енергоатому", а й для інших державних енергетичних компаній.

За словами Галущенка, після викреслення "Енергоатому" з відповідного переліку влітку 2025 року з компанії вже за тиждень через судові рішення стягнули 130 млн грн.

"Буквально через тиждень після того, як його виключили, з нього списали 130 млн. Це для них був удар", – сказав він.

Водночас ексміністр заявив, що в разі доведення фактів зловживання механізмом винних мають притягнути до відповідальності.

"Якщо хтось ним скористався в якийсь спосіб, давайте доведемо цей факт – хай відповідають", – заявив Галущенко.

Контекст

10 листопада 2025 року НАБУ повідомило про операцію "Мідас" із викриття "високорівневої злочинної організації", яка займалася вимаганням в "Енергоатомі". За даними ЗМІ, у ній фігурує четверо міністрів із різних складів уряду України.
Верховна Рада 19 листопада 2025 року звільнила міністра юстиції Галущенка, який раніше також очолював Міненерго, і міністерку енергетики Світлану Гринчук.
Галущенка як фігуранта справи затримали в ніч на 15 лютого під час спроби виїзду в Польщу. Наступного дня його повідомили про підозру у відмиванні коштів та участі у злочинній організації (ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України).
17 лютого ВАКС обрав для Галущенка тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 200 млн грн. Колишній міністр оскаржив це рішення Вищого антикорупційного суду.
У квітні адвокат Галущенка Віталій Свірєпов заявив, що оприлюднені результати роботи ПАТ "Центренерго" за 2025 рік демонструють покращення фінансового стану компанії, яке суперечить підозрі його підзахисного в негативному впливі на компанію.