Качинський заявив про незаконні розкопки в Україні на місцях загибелі жертв Волинської трагедії
Качинський заявив про "чорних археологів" та незаконні розкопки на місцях поховань жертв Волинської трагедії
Фото: ЕРА
Лідер польської партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський 14 серпня заявив про незаконні розкопки на території колишніх польських сіл у Східній Галичині так званими чорними археологами. Допис про це він опублікував у соціальній мережі Х.
За його словами, такі розкопки являються фактом, та звинуватив українську владу на місцях у тому, що вона нібито знає про це і мовчить.
"Осквернення останків померлих і грабунок коштовностей жертв, серед яких є жертви Волинської різанини, так званими групами чорних археологів з метою отримання прибутку, – усе це відбувається за мовчазною згодою місцевих українських влад", – наголосив лідер PiS.
Качинський запевнив, що ці "жахливі та сумні відомості" стануть предметом звернень до найвищих державних органів Республіки Польща, включно з міністерством закордонних справ.
"Ми вимагатимемо пояснень і реакції на цей злочинний промисел", – запевнив він.
Польське видання Onet процитувало Качинського та водночас звернуло увагу на те, що з його допису незрозуміло, про які саме випадки чи інциденти він пише. Журналісти додали, що в інтернеті та соціальних мережах немає інформації про нібито осквернення останків жертв Волинської трагедії. Натомість Інститут національної пам'яті Польщі 7 серпня інформував про завершення ексгумації останків на території колишніх сіл Острівки і Воля Островецька та наміри щодо їх перепоховання.
Ні польська, ні українська влада на момент публікації новини не коментували пост голови PiS щодо "чорних археологів".
Контекст
- У роки Другої світової війни на Волині проводили серію взаємних етнічних чисток: УПА – з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Події назвали Волинською трагедією (у польській історіографії – Волинська різанина). Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
- Трактування цих подій є одним із найскладніших питань у відносинах України й Польщі. 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом. У відповідь Верховна Рада України ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректним оцінюванням трагічних подій.
- У травні цього року президент України Володимир Зеленський надав підрозділу Сил спеціальних операцій "Північ" ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". У Польщі це викликало різку критику, зокрема з боку президента Кароля Навроцького, який позбавив українського президента ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі. Цей конфлікт вважають однією з найсерйозніших криз у польсько-українських відносинах у сучасній історії.
- 17 липня Зеленський заявив, що Україна планує розсекретити всі архіви Служби безпеки України і Служби зовнішньої розвідки України щодо Волинської трагедії. У Польщі позитивно відреагували на заяву українського лідера.