Справа Тимошенко має ознаки політично мотивованого переслідування – Харківська правозахисна група
Процесуальні дії щодо керівниці опозиційної фракції в парламенті потребують підвищених стандартів ретельності, ідеться у звіті
Фото: Юлія Тимошенко / Facebook
Харківська правозахисна група (ХПГ) проаналізувала дії Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України (САП) у кримінальному провадженні проти народної депутатки, лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. У звіті на сайті правозахисники констатували високий ризик того, що Тимошенко є жертвою нелегітимного політичного переслідування.
ХПГ зазначила, що у справі немає матеріалів про дії слідства до появи агента. За стандартами Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), слідство зобов'язане продемонструвати відсутність провокації злочину зі свого боку.
"Твердження про можливу провокацію в обставинах цієї справи не є явно безпідставним і активує процесуальний тест ЄСПЛ: тягар доведення відсутності провокації покладається на сторону обвинувачення, а національний суд зобов'язаний провести змістовну, а не формальну перевірку", – наголосили експерти.
За висновком ХПГ, дозвіл суду на негласні слідчі дії й прослуховування розмов Тимошенко ухвалили без належної бази.
"Єдиним матеріалом, що претендує на роль фактичного обґрунтування, є показання із чужих слів помічника народного депутата, одержані того самого дня, коли йому надано "спеціальне завдання", – зафіксували правозахисники.
Як наголошено у тексті ХПГ, така практика українських судів раніше неодноразово діставала засудження від ЄСПЛ.
Правозахисна група наголосила, що стороні захисту відмовили в доступі до оригіналу запису, на якому ґрунтується обвинувачення. Експерти заявили, що в підсумку право на захист щодо прослуховування є фактично ілюзорним, з огляду на наявність технічних експертних висновків про ймовірне втручання в запис.
За висновками аналізу, обшуки у справі проти Тимошенко проводили з порушеннями законодавства. Детективи НАБУ влаштували обшуки вночі, без попереднього рішення суду, і проводили їх понад 11 годин. Потреба таких дій не дістала належного обґрунтування, а судова легалізація відбулася постфактум за "шаблонними" клопотаннями, підкреслили у звіті.
Режим таємності навколо агента НАБУ правозахисники вважають прикриттям для обмеження прав захисту.
"Із матеріалів установлено, що цією особою є чинний народний депутат України – публічна особа, ідентифікація якої, з огляду на її статус і доступну в інформаційному просторі інформацію, не є ускладненою. У наданих матеріалах відсутнє релевантне й достатнє обґрунтування про реальну загрозу життю, здоров'ю чи майну цього свідка", – ідеться в матеріалі ХПГ.
Публікація НАБУ фрагментів записів із розслідування правозахисники оцінили як системне порушення презумпції невинуватості.
У звіті ХПГ звернули увагу на те, що кримінальна справа розвивається після публічної критики Тимошенко на адресу антикорупційних органів та її підтримки законопроєкту про обмеження повноважень НАБУ і САП.
"Обставини провадження містять ознаки, які корелюють з індикаторами, виокремленими у практиці ЄСПЛ: хронологічна синхронізація між публічною позицією [Тимошенко] щодо антикорупційних органів і відкриттям щодо неї кримінального провадження менше ніж через чотири місяці", – написали експерти.
У ХПГ наголосили, що не дають оцінки винуватості чи невинуватості політикині.
"Висновок спеціаліста, підготовлений ХПГ за участю експертів у галузі права, не має на меті надання правової оцінки винуватості або невинуватості – таке питання належить до виключної компетенції суду", – вказали в тексті.
У ХПГ повідомили, що правозахисники перейшли до активного моніторингу справи через побоювання щодо законності її провадження й наявність ознак політичного переслідування.
Контекст
- 14 січня 2026 року НАБУ проводило обшуки в офісі партії "Батьківщина" в Києві. Того самого дня Тимошенко повідомили про підозру за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція неправомірної вигоди посадовій особі, яка займає особливо відповідальне становище). Санкція статті передбачає до 10 років ув'язнення. Сама вона обвинувачення на свою адресу відкидала.
- 16 січня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для Тимошенко з можливістю внесення 33 млн грн застави. 23 січня повну суму застави внесли. Носіння електронного браслета їй не призначили, а сама підозрювана кілька разів просила не обмежувати її спілкування з нардепами.
- 16 лютого Апеляційна палата ВАКС зняла арешт із частини майна лідерки "Батьківщини" та її чоловіка Олександра Тимошенка. Суд також скасував арешт щодо $6,3 тис., які вилучили під час обшуку НАБУ. Адвокати нардепки зазначали, що арешти можуть призвести до "зубожіння" сім'ї. 26 лютого НАБУ виконало це судове рішення й повернуло Тимошенко кошти, які вилучили під час обшуку.
- 15 квітня ВАКС дозволив їй виїхати за кордон для участі в міжнародному заході в Хорватії.
- 14 травня Апеляційна палата ВАКС залишила підозру чинною.