Гладишенко заявив про подвійні стандарти в роботі ТСК у справі Sense Bank після розслідування "Бабеля" 

Гладишенко вважає, що матеріал журналістів поставив під сумнів окремі публічні заяви голови ТСК.

У матеріалі журналіст Гліб Гусєв зіставив публічні заяви учасників справи з документами, протоколами та хронологією подій.

Зокрема, автор перевірив твердження колишнього голови наглядової ради банку Шевкі Аджунера про те, що він не підтримував призначення Олексія Ступака головою правління через брак у того лідерських якостей. Водночас протоколи засідань свідчать, що Аджунер голосував за кандидатуру Ступака та називав його найбільш відповідним претендентом.

Також журналісти перевірили заяву Аджунера про те, що голова Національного банку Андрій Пишний особисто представив йому Василя Веселого як майбутнього радника наглядової ради. За даними системи контролю доступу НБУ, у період до призначення Веселий не відвідував будівлю регулятора. Його візити відбулися вже після призначення.

Окремо "Бабель" проаналізував записи розмов, відомі як "плівки Міндіча", на яких обговорюють кандидатури до наглядової ради Sense Bank. Журналісти зазначили, що розмови уривчасті й не дають змоги однозначно встановити їхній зміст. Також у матеріалі наголошується, що наразі немає публічних доказів кредитування банком на неринкових умовах компаній, пов'язаних із Тимуром Міндічем або Василем Веселим.

Щодо внесення застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка журналісти дійшли висновку, що Sense Bank був однією з ланок у проведенні платежу, але не центральним банком у цій схемі. За даними розслідування, версія про втручання Гладишенка та Ступака в автоматизовану систему банку для проведення платежу не підтвердилася.

Автор також звернув увагу на можливий конфлікт інтересів у парламентській комісії. У матеріалі проаналізовано записи розмов ексспівробітниці Офісу президента України Ірини Мудрої на так званих плівках "Форрест Гамп". Журналісти припускають, що згаданими в розмовах людьми, які нібито пропонували керівництву банку підтримку в обмін на припинення публічної критики, могли бути Давид Арахамія та Данило Гетманцев. Водночас автори наголошують, що це їхня версія, а не встановлений факт.

У підсумку "Бабель" звернув увагу на те, що члени парламентського комітету з питань фінансів можуть одночасно бути учасниками процесу відбору наглядової ради, здійснювати парламентський контроль за ним і фігурувати в обставинах, які потребують перевірки. Видання назвало це потенційним конфліктом інтересів.

Ексголова наглядової ради звинуватив Железняка у застосуванні різних підходів до оцінки інформації залежно від того, кого вона стосується.

"Виходить цікава методологія: до інших – презумпція винуватості, до себе – презумпція бездоганності", – написав Гладишенко.

Він також наголосив, що керівництво парламентської комісії не повинно бути звільнене від критики та запитань щодо власної діяльності.

"Якщо вже взявся розслідувати – будь готовий, що розслідуватимуть і твою роботу. Якщо вимагаєш доказів від інших – будь готовий відповідати на незручні запитання сам. Боротьба з корупцією – це все-таки про встановлення фактів, а не про кількість переглядів власного шоу. Посада голови ТСК дає повноваження ставити запитання. Але не дає привілею самому залишатися поза питаннями", – заявив Гладишенко.