Пошук по сайту

€51.05
$44.67

+27 Київ

Суспільство

Історія львів’янина Ярослава Базилевича, який втратив сім'ю під час російського обстрілу, увійшла до музею "Голоси Мирних" 

У вересні 2024 року російська ракета влучила в будинок у Львові, де жив Ярослав Базилевич із сім'єю. Його дружина, 43-річна Євгенія Базилевич і троє доньок – 21-річна Ярина, 18-річна Дарія і шестирічна Емілія – загинули. Чоловік довірив історію своєї сім'ї музею "Голоси Мирних", повідомив сайт Фонду Ріната Ахметова.

"У ніч на 4 вересня 2024 року під час повітряної тривоги родина Ярослава спустилася на сходову клітину, яку вважали відносно безпечним місцем. За хвилину до влучання ракети чоловік повернувся до квартири по воду. Тоді подзвонила Євгенія, просила якнайшвидше повернутися до них. Раптом дзвінок обірвався й вибухнула ракета", – ідеться в дописі.

Ярослав розповів музею, що вірив у порятунок сім'ї.

"Я не був під завалами. Я був у квартирі та не міг спуститися. Оселя була зруйнована. Я пересувався квартирою десь півтори-дві години. У той момент я нічого не бачив на одне око та мав дрібні порізи. Загалом завали розбирали чотири години", – пригадав він.

З-під завалів дістали тіла сімох людей, серед них були чотири жінки з родини Базилевичів.

"Наймолодша Емілія щойно пішла до другого класу. Ярина працювала у "Львів – молодіжна столиця Європи 2025", Дарія вчилася на другому курсі культурології в Українському католицькому університеті (УКУ), їхня мама Євгенія була дуже творчою, будувала кар’єру в IT, цікавилася йогою", – ідеться в розповіді, яку зберігають тепер у музеї.

За її повідомленням, після втрати Ярославу знадобилися терапія, підтримка друзів і близьких.

"У мене було якесь там перше життя: дитинство, підлітковий вік, студентський вік. Потім було сімейне життя. А тепер воно цілком інше. Сенсу в цьому поки що я не знайшов, скажімо так, для чого я тут. Для мене на даний момент це є просто вбивання часу, якщо так по-серйозному. Якась рутина", – каже Ярослав.

Він зазначив, що має місію свідчити світові про трагедію своєї сім'ї та російський терор, жертвами якого стають мирні українці.

"Зберігати пам’ять про свою сім’ю, про своїх дівчат. Один із таких інструментів – це заснування стипендійного фонду разом з УКУ імені Євгенії, Ярини, Дарії та Емілії. Ми проводили дуже багато вечорів пам’яті, які були приурочені до днів народження дівчат. Також я пробував адвокатувати інтереси України перед західними політиками, виступав у Бундестазі, у Гаазі, у комітеті парламенту Нідерландів. Був у Вашингтоні та на Варшавському безпековому форумі", – сказав Базилевич.

Дізнатися історію Ярослава Базилевича можна на порталі музею.

Контекст

  • Колекція музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова містить понад 145 тис. історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних людей, які постраждали від війни Росії проти України.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях

 Читати