Історія родини ветерана Олександра Кучера увійшла до музею "Голоси Мирних" 

Олександр Кучер розповів, що під час атаки прокинувся від звуків роботи ППО та підійшов до вікна. За кілька секунд пролунав вибух. Удар припав на частину будинку, де спали його сини.

Олександра завалило уламками, але він зміг вибратися. Почувши голос старшого сина, чоловік намагався дістатися до кімнати молодшого, однак вона була охоплена вогнем.

"Я біжу у вогонь, обливаюся водою, беру ковдру, обливаю ковдру водою, хочу зайти до нього в кімнату, але я навіть на метр не міг підійти, там просто було пекло. Я зрозумів, що його вже немає... Мене тоді контузило, я досі не чую на праве вухо, частково на ліве", – сказав чоловік.

Після цього з будинку зміг вибратися батько Олександра – Петро Михайлович. Він просив драбину, щоб спуститися із другого поверху. Чоловік уже мав опіки. Згодом на подвір'я вийшла й мати Олександра – Галина Петрівна.

Родина продовжила пошуки Дмитра, сподіваючись, що вибухова хвиля могла відкинути дитину. Цієї миті у двір влучив ще один російський дрон. Галина Петрівна загинула на місці разом із чоловіком. Олександр дістав поранення, а його дружина Ольга – опіки 30% тіла.

"Я тоді взагалі не зрозумів, що відбулося. Я виходжу з будинку, дивлюся – у мене немає ззаду вже ні сарая, кругом полум'я, і батьків немає. Потім знову чую, що летить Shahed. Я не знаю, як ми тоді врятувалися. Якимось дивом вижили", – розповів Кучер.

Після загибелі сина й батьків Олександр намагається повернутися до звичного життя.

Повну історію Олександра Кучера можна переглянути на порталі музею.