Ветеран Вадим Свириденко розповів музею "Голоси Мирних" про відновлення після чотирьох ампутацій 

Вадим став на захист України 2014 року й служив фельдшером на передовій. Потрапивши в оточення, після двох підривів на мінах він дістав тяжкі травми й чотири доби провів на морозі, очікуючи на допомогу. Згодом його знайшли представники проросійських формувань і взяли в полон.

"Чотири ночі чекав допомоги при -25 °С. Мене знайшла розвідка "сепарів", так я потрапив у полон. Довго не тримали, зв’язали з нашою стороною і передали", – розповів ветеран.

За його словами, на обмін його доправили майже непритомним. У Дніпрі медики боролися за його життя, однак через сильне обмороження та сепсис довелося ампутувати кисті й стопи.

"Стан психологічний тоді був жахливий, коли тобі це кажуть. Не знаєш, про що думати, що робити. Тоді зі мною поспілкувався лікар. От її слова я досі пам’ятаю: що я маю жити, що в мене є сім’я, що буде майбутнє", – сказав Свириденко.

Друзі-ветерани допомогли йому підготуватися до протезування. Під час реабілітації у США він опанував побутові навички, навчився ходити, бігати й плавати. Восени 2015 року Свириденко посів перше місце у своїй категорії на 10-кілометровій дистанції Марафону морської піхоти США.

Повернувшись в Україну, він почав допомагати іншим військовим і ветеранам із відновленням. Одним із напрямів став петанк – гра, у якій учасники кидають металеві кулі, намагаючись розмістити їх якомога ближче до невеликої цільової кулі.

Спочатку ветерани тренувалися в різних парках, оскільки не мали постійного майданчика. Свириденко запропонував створити комплекс для петанку на території ВДНГ, де учасники могли б займатися спортом і спілкуватися.

За повідомленням Фонду Ріната Ахметова, на створення безбар’єрної IRON WARRIORS PETANQUE ARENA спрямували 8,6 млн грн. Також Фонд передав Свириденку спеціальний автомобіль для поїздок ветеранів на тренування та змагання.

"Для нас це дуже важливо. Нам дають шанс зробити професійний майданчик і не просто зробити, а дали нам ще й автобус. Ми стали ветеранами, про яких піклуються", – зазначив він.

Свириденко наголосив, що підтримання фізичної форми потребує постійної роботи, а своїм прикладом він прагне підтримувати побратимів.

"Бажання жити загартовує. Я просто хочу ходити, як усі, плавати, як усі. Так, для цього треба відновитися, для цього треба займатися весь час. Можливо, це і є незламність, коли ти виходиш, показуєш, пробігаєш 10 км на протезах і ти – о, незламний! А я кажу: "А я такий самий, як і ви. Ви біжите, а я разом з вами біжу", – пояснив ветеран.

Колекція музею "Голоси Мирних" містить понад 145 тис. історій про війну.