Зупинення великих металургійних підприємств створює ризики для економіки, міст і "Укрзалізниці" – ЗМІ 

Найбільше внаслідок атак зазнали шкоди "Запоріжсталь", "Каметсталь" і "АрселорМіттал Кривий Ріг". За даними видання, із серпня по "Запоріжсталі" й "Каметсталі" було випущено 22 балістичні ракети, 17 із них – по запорізькому підприємству. Унаслідок атак загинуло 13 працівників, ще 55 дістали поранення.

"Запоріжсталь" і "Каметсталь" зараз повністю зупинено. Фахівці оцінюють пошкодження й можливість відновлення роботи підприємств.

Падіння виробництва торкнулося всієї галузі. У серпні випуск чавуну скоротився на 65,6%, прокату – на 57,4%. У першому півріччі видобування залізної руди скоротилося на 18,8%, а експорт прокату – удвічі. Частка гірничо-металургійного комплексу у ВВП України знизилася із приблизно 10,3% до повномасштабної війни до 5,5% 2025 року.

Директор GMK Center Станіслав Зінченко описує ситуацію як "ідеальний шторм". Окрім російських атак, на галузь впливають обмеження морської логістики, високі виробничі витрати, проблеми із залізничними перевезеннями, торговельні обмеження ЄС і механізм CBAM.

Металургійна криза має наслідки для валютного балансу країни. 2025 року ГМК забезпечив приблизно $6,2 млрд валютних надходжень і прямо й опосередковано забезпечував роботою орієнтовно 270 тис. людей.

Одночасно скорочення внутрішнього виробництва може збільшити потребу в імпортному металі. За даними ЕП, імпорт довгого прокату зріс на 64%, тоді як продажі української продукції на внутрішньому ринку скоротилися на 7,6%.

Старший аналітик Dragon Capital Денис Саква очікує на подальше зростання закупівель сталі в Туреччині, ЄС і Китаї.

"Ми втрачаємо валютну виручку і змушені вимивати валютні резерви на купівлю імпортного металу, що суттєво погіршить торговельний баланс", – зазначив він.

Зупинення металургійних підприємств також позначається на роботі суміжних галузей, зокрема на вантажних перевезеннях "Укрзалізниці" й на підприємствах, які постачають ресурси й послуги металургам.

Окремо питання стосується промислових міст, де великі комбінати є основними роботодавцями і платниками податків. 2025 року "АрселорМіттал Кривий Ріг" сплатив 8,5 млрд грн податків, "Запоріжсталь" – приблизно 4 млрд грн, "Каметсталь" – майже 2 млрд грн.

Тривалий простій підприємств означатиме скорочення доходів працівників і податкових надходжень до місцевих бюджетів. Водночас відновлення заводів залежатиме від безпекової ситуації: інвестиції в ремонт і модернізацію підприємств залишаються ризиковими за умови ймовірності повторних атак.

Серед заходів для відновлення галузі Зінченко назвав залучення міжнародного фінансування, відновлення морської логістики й переговори з ЄС щодо торговельних обмежень і CBAM.

"Без цих заходів навіть відносна тиша на фронті не дозволить промисловим гігантам галузі повернутися до повноцінної роботи", – підсумував він.