Зупинення металургійних підприємств можуть стати масовими – GMK Center 

За його словами, на гірничо-металургійний комплекс України одночасно негативно впливають екомеханізм CBAM, нові квоти Євросоюзу, блокування морського експорту атаками російських військ і підвищення тарифів на транспорт і енергію.

"Усе співпало в один момент. До CBAM і квот додалася зупинка морського коридору. Зараз це навіть найбільша проблема, тому що під ударом опинилися 50% експорту сталі, 95% експорту чавуну і 50% поставок залізної руди, а також 70% імпорту вугілля", – заявив Тарасенко.

Аналітик наголосив, що експортно-орієнтовані підприємства не можуть компенсувати зростання собівартості підвищенням цін. Вартість металопродукції визначає світовий ринок, тому виробники змушені самостійно покривати додаткові витрати.

На думку Тарасенка, зупинення окремих підприємств, про яку вже було оголошено, може бути не останньою. Подальше підвищення тарифів посилює тиск на виробників, які вже втратили значну частину експортних можливостей.

Додатковим чинником ризику залишаються торговельні відносини з Європейським союзом. За словами аналітика, Україні не вдалося домогтися ані відтермінування запровадження CBAM, ані винятків із нових імпортних квот.

"На сьогодні ситуація в галузі гірша, ніж була у 2022-м. Тоді втрату морського експорту вдалося компенсувати постачаннями в ЄС, коли наші європейські партнери прибрали всі торгові бар'єри для української продукції. Тепер же ситуація протилежна: після введення імпортних квот на українську сталь у ЄС вітчизняні підприємства втратять 1,3–1,5 млн експорту на рік, або до 60%", – зазначив він.

Тарасенко вважає, що найближчими місяцями Україна має активізувати переговори з Європейською комісією щодо перегляду торговельних обмежень. Паралельно, за його словами, треба розглянути внутрішні механізми підтримки промисловості.