Українські металурги сплатили в бюджет майже 200 млрд грн податків за п'ять років 

"За підсумками 2025 року динаміка сплати податків у найбільших компаній була різноспрямованою. "АрселорМіттал Кривий Ріг" збільшив відрахування на 28%, до 8,5 млрд грн. "Інтерпайп" наростив платежі на 1%, до 5,6 млрд грн. "Метінвест" скоротив відрахування на 5%, до 18,7 млрд грн. "Дніпровський металургійний завод" зменшив сплату на 41,8% – до 290 млн грн", – ідеться в матеріалі.

Портал зазначив, що загальну тенденцію до уповільнення пояснює погіршення економічної ситуації в галузі. Зокрема, 2025 рік став першим для "Метінвесту" без постачання коксівного вугілля із власного підприємства, а також зі скороченням виробництва в гірничому сегменті. Інгулецький ГЗК протягом року був у простої через високі тарифи на електроенергію й логістику.

"Війна і глобальні виклики змінили реалії бізнесу і змусили нас працювати по-новому. Роль металургії залишається стратегічною: вона й далі підтримує економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі "Метінвест" продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії", – заявив генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков.

У компанії "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомили, що з 8,5 млрд грн податкових платежів 2025 року 2,6 млрд грн спрямовано до місцевих бюджетів.

"АрселорМіттал Кривий Ріг" залишається надійним партнером держави й забезпечує стабільне надходження податків до державного бюджету й місцевих громад, незважаючи на виклики воєнного часу. Проблеми з енергозабезпеченням через атаки ворога, високі тарифи на електроенергію й необхідність її імпорту суттєво підважили конкурентоспроможність продукції", – повідомив фінансовий директор підприємства Павло Задорожний.

2025 рік став одним із найскладніших для сталевої індустрії, зазначили автори статті. Попри зростання виробництва чавуну на 11,2% і металопрокату на 4,8%, виплавлення сталі скоротилася на 2,2%, порівняно з 2024 роком. За оцінками аналітиків GMK Center, галузь фактично досягла максимально можливого рівня виробництва в умовах війни.

Серед основних викликів вони назвали дефіцит електроенергії, зростання імпорту коксівного вугілля, вплив механізму CBAM, високі тарифи державних монополій і низькі світові ціни на металопродукцію.