Українська металургія втратила частину внеску у ВВП, але залишається опорою економіки – The Economist 

За даними аналітиків, 2021 року внесок ГМК сягав 10,3% ВВП України з урахуванням суміжних галузей і споживчих витрат працівників. Частка металургії в експорті товарів сягала майже 33%, або $22,2 млрд валютного виторгу. За 2021 рік підприємства галузі сплатили $3,5 млрд податків і зборів. До повномасштабного вторгнення РФ 2022 року один працівник ГМК створював робочі місця для чотирьох осіб у суміжних секторах, а кожен 13-й найманий працівник в Україні був пов'язаний із металургією.

"Металургійні комбінати формували економічне ядро великих промислових центрів – Запоріжжя, Дніпра, Кривого Рогу, Маріуполя. Кожне підприємство – це тисячі прямих робочих місць. Зокрема, до війни на "Азовсталі" працювало 10,7 тис. осіб, на ММК – 14 тис. осіб, на "АрселорМіттал Кривий Ріг" – 19,5 тис. осіб", – вказано у статті.

Після початку війни сектор зазнав значних втрат. Підприємства в Маріуполі опинилися на окупованій території. Це призвело до втрати 40% експорту чавуну і приблизно 30% експорту прокату.

"Внесок металургії в економіку України за підсумками 2024 року скоротився до 7,2 % ВВП. Доходи від експорту гірничо-металургійної продукції становили $6,4 млрд, що еквівалентно 15,4 % українського експорту товарів, підприємства ГМК сплатили близько $1,0 млрд податків і зборів до бюджетів різних рівнів", – ідеться в матеріалі.

Автори видання зазначили, що, попри втрати, галузь і далі інвестує. 2024 року капітальні вкладення металургійних підприємств сягали $650 млн, що дорівнює 18,3% усіх інвестицій у промисловість. Обсяг інвестицій зріс на 8,3%, порівняно із 2023 роком. Зокрема, активи групи "Метінвест" 2025 року спрямували кошти на проєкти енергонезалежності – будівництво газових електростанцій для стабільної роботи під час блекаутів.

За словами аналітиків, важливим напрямом роботи українського ГМК є інтеграція з європейським ринком. Експорт до Європейського союзу сягає приблизно 64% постачання металургійних підприємств країни. Але із 2026 року в Євросоюзі почне діяти механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що створює додаткові бар'єри для експорту, зазначають у статті. Рішення щодо ймовірних винятків або відтермінувань для України наразі не ухвалили.

"У 2026 році, за прогнозами GMK Center, Україна може виплавити 6,7–7,0 млн тонн сталі. Близько 55 % української сталевої продукції експортується на тлі того, що внутрішній ринок не має потенціалу до зростання під час війни. Надмірне виробництво сталі в Китаї призвело до зростання експорту із цієї країни, що спричинило падіння цін на глобальному ринку і звуження можливої географії експорту з України", – вказано у прогнозі експертів.