Для успішної адаптації ветеранів після війни чи полону важливо створювати середовище, у якому людина не залишається сам на сам із пережитим досвідом. Про це йдеться в колонці секретарки наглядової ради "Серця Азовсталі" Тетяни Кухоцької.
"Посттравматичне зростання ніколи не відбувається у вакуумі. Для того щоб людина могла адаптуватися після повернення з війни чи полону, їй потрібне середовище підтримки. Ми говоримо про три ключові рівні такого середовища: родину, спільноту і громаду", – зазначила вона.
За словами Кухоцької, першим і найважливішим колом підтримки для ветерана є родина, і саме тому допомога має охоплювати не лише захисника, а і його близьких – ще до моменту повернення з полону чи війни.
"У "Серці Азовсталі" ми починаємо працювати із сім'ями ще тоді, коли захисник перебуває в полоні. Ми допомагаємо рідним психологічно підготуватися до повернення близької людини, пояснюємо, як може змінитися її поведінка, як правильно комунікувати після повернення і як підтримати людину, не тиснучи на неї", – розповіла Кухоцька.
Окремим рівнем підтримки вона назвала спільноту людей зі схожим досвідом, де працює принцип "рівний – рівному". У "Серці Азовсталі" цей напрям розвивають через підготовку тренерів із посттравматичного зростання з-поміж оборонців Маріуполя. Зараз у команді працює 10 таких тренерів.
Третім рівнем підтримки Кухоцька назвала громаду, яка має бути готовою до повернення ветеранів через створення ветеранських просторів, програм перекваліфікації, можливостей для працевлаштування й розвитку власної справи.
У "Серці Азовсталі" зазначають, що підтримка ветеранів та їхніх сімей має бути комплексною й охоплювати як психологічну адаптацію, так й інтеграцію в цивільне життя після повернення з війни чи полону.