У судовому реєстрі з’явилися рішення щодо диплома Пишного – Кушнірук
Пишного зарахували одразу на четвертий курс Української академії банківської справи НБУ, пише економіст
Фото: Національний банк України / Facebook
Економіст Борис Кушнірук заявив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднили два рішення Зарічного районного суду Сум від 21 травня 2007 року, які, на його переконнання, підтверджують обставини кримінальної справи щодо можливого підроблення документів про навчання нинішнього голови Національного банку України Андрія Пишного. Про це Кушнірук написав у своєму блозі на "Цензор.НЕТ".
За словами Кушнірука, кілька тижнів тому приводом для його публікації став матеріал профільного ресурсу OnlyBanks, який оприлюднив копію судового рішення у кримінальній справі №1-П-7/07 із паперового архіву Зарічного районного суду Сум.
Як зазначає економіст, ця кримінальна справа стосувалася службового підроблення документів про навчання у Сумській філії "Університету сучасних знань". За матеріалами справи, стверджує він, посадові особи навчального закладу оформили документи на трьох осіб, які фактично там не навчалися. Одним із них, за словами Кушнірука, був нинішній голова НБУ Андрій Пишний.
Автор блогу цитує фрагмент судового документа, в якому йдеться, що особи, на яких були оформлені документи, "в СФ "Університеті сучасних знань" ніколи не навчались".
За словами Кушнірука, ці документи – протокол співбесіди, навчальну картку й академічну довідку – використали для того, щоб зарахувати Пишного одразу на четвертий курс Української академії банківської справи НБУ та дозволити йому ліквідувати академічну різницю без проходження попередніх курсів.
Економіст зазначає, що після першої публікації залишалися сумніви щодо автентичності документа, оскільки він був оприлюднений із паперового архіву суду. Водночас тепер, за його словами, відповідні рішення офіційно з’явилися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Кушнірук посилається на рішення Зарічного районного суду Сум №137921791 та №137921807, які були оприлюднені 6 липня. Він зазначає, що персональні дані в них знеособлені, однак, на його думку, Пишного можна ідентифікувати за датами та документами, згаданими у матеріалах справи.
Зокрема, автор стверджує, що в одному рішенні Пишний фігурує як ОСОБА_15, а в іншому – як ОСОБА_16. На думку Кушнірука, це підтверджується згадкою про протокол індивідуальної співбесіди від 26 липня 2002 року, який, як він зазначає, фігурував і в раніше оприлюдненій копії судового рішення.
На думку економіста, зміст судових матеріалів також спростовує можливі твердження про те, що Пишний не знав про походження документів. Кушнірук стверджує, що в рішенні описано обставини, за яких майбутній голова НБУ звернувся з проханням отримати диплом у стислий строк, а також викладено схему оформлення документів.
У зв’язку із цим Кушнірук заявив, що звернувся із заявами про можливий злочин до Державного бюро розслідувань, Офісу генерального прокурора та Служби безпеки України. Він закликав правоохоронні органи перевірити, чи використовував чинний голова НБУ підроблені документи для здобуття профільної освіти та подальшого обіймання посад у банківській системі.