Французька проблема України. Основні кандидати в президенти хочуть послабити підтримку

Ле Пен неодноразово заявляла, що через складну фінансову ситуацію Франція більше не може дозволити собі надавати Києву фінансову допомогу
Фото: EPA
Франція може змінити політику щодо України після президентських виборів навесні 2027 року. Про це пише Politico.
Серед головних претендентів на посаду президента – лідерка ультраправих Марін Ле Пен і представник радикальних лівих Жан-Люк Меланшон. Обоє критикують окремі аспекти нинішньої політики Парижа щодо Києва, а їхні можливі перемоги викликають занепокоєння серед європейських союзників України.
За даними видання, соціологічні опитування свідчать, що Ле Пен і Меланшон можуть вийти до другого туру виборів, на яких визначатимуть наступника Еммануеля Макрона. Обидва політики критично ставляться до НАТО, а їхні опоненти звинувачують їх у повторенні тез Кремля щодо війни проти України.
Зокрема, Ле Пен неодноразово заявляла, що через складну фінансову ситуацію Франція більше не може дозволити собі надавати Києву фінансову допомогу. Вона також вступила в суперечку з президентом України Володимиром Зеленським щодо можливого місця їхньої зустрічі. 16 листопада після зустрічі з українським послом у Франції Ле Пен підтвердила намір припинити фінансову допомогу Україні в разі перемоги на виборах.
Позиція Меланшона відрізняється, але також викликає питання в українських партнерів. Він проти українських ударів углиб російської території. Крім того, політика критикували за підтримку ідеї референдуму на Донбасі щодо належності регіону Україні чи Росії. Його опоненти наголошували, що в умовах російської окупації неможливо провести вільне та справедливе голосування.
У країнах Балтії та Північної Європи уважно стежать за передвиборчою кампанією у Франції. Голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон заявив, що результати виборів можуть суттєво вплинути на майбутнє європейської безпеки й усього альянсу. Франція залишається одним із головних партнерів України. Вона є єдиною ядерною державою Євросоюзу та співкерує "коаліцією охочих", яка координує підтримку Києва.
Крім того, Париж відіграє важливу роль у протидії російському "тіньовому флоту", який перевозить нафту в обхід санкцій ЄС. За оцінками європейських дипломатів, головний ризик можливої зміни влади у Франції полягає не так у скороченні обсягів військової допомоги, як у втраті політичного лідерства Парижа.
Франція бере участь у формуванні європейської позиції щодо гарантій безпеки для України, майбутніх переговорів про завершення війни й повоєнного розміщення військових контингентів. Один з українських посадовців, з яким поспілкувалося Politico, назвав найбільшими ризиками ймовірну зміну французької позиції щодо "коаліції охочих", гарантій безпеки й майбутнього фінансування України в ЄС.
Водночас не всі співрозмовники видання вважають, що прихід Ле Пен або Меланшона автоматично означатиме відмову від підтримки Києва. Частина дипломатів припускає, що після обрання новий президент буде змушений враховувати загальноєвропейський консенсус і позицію французьких державних інституцій.
На тлі політичної невизначеності у Франції канцлер Німеччини Фрідріх Мерц просуває механізм довгострокового фінансування України в наступному бюджеті Євросоюзу. Його пропозиція передбачає ухвалення відповідних рішень кваліфікованою більшістю голосів, а не одностайно. Це могло б зменшити можливості окремих держав блокувати майбутню фінансову допомогу Києву.
Особливе занепокоєння викликає можливість зміни французької позиції щодо санкцій проти Росії. Їх продовження в ЄС потребує одностайної підтримки всіх держав-членів, тому французьке вето могло б поставити під загрозу збереження санкційного режиму.
Один із західноєвропейських дипломатів припустив у розмові з Politico, що за президентства Ле Пен Франція може бути за послаблення санкцій проти Москви, особливо на тлі зростання цін на енергоносії.
Володимир Зеленський заявив Politico, що Україна працюватиме з будь-яким кандидатом, якого оберуть французи. Він також нагадав, що Євросоюз складається з 27 держав, а не лише Франції. Українське Міністерство закордонних справ підтримує контакти з представниками французьких політичних сил.
Речник МЗС Георгій Тихий зазначив, що українські дипломати спілкуються з політиками на місцях і запрошують усіх кандидатів у президенти відвідати Україну та побачити наслідки російської агресії. Голова комітету Верховної Ради із зовнішньої політики Олександр Мережко також допустив проведення неформальних зустрічей із кандидатами, щоб з’ясувати їхні справжні наміри щодо України.
Водночас Ле Пен і Меланшон намагаються пом’якшити критику на свою адресу. Ле Пен зустрілася з українським послом у Франції, а представники української дипломатії позитивно оцінили реакцію команди Меланшона на зауваження Києва щодо його висловлювань про Донбас.
Президентські вибори у Франції можуть стати важливим випробуванням для європейської підтримки України. Навіть без повної відмови Парижа від допомоги зміна політичного курсу здатна ускладнити ухвалення спільних рішень ЄС щодо фінансування, санкцій проти Росії та майбутніх гарантій безпеки для Києва.
Контекст
- Україна і європейські союзники опрацьовують сценарії реагування на випадок, якщо лідерка французької ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен переможе на виборах президента Франції наступного року й послабить підтримку Києва. Про 18 жовтня поінформувала газета The Telegraph із посиланням на свої джерела. За даними ЗМІ, лютий може стати "останньою можливістю" запровадити санкції перед виборами в країні.
- Раніше Марін Ле Пен заявила, що в разі перемоги збереже фінансову допомогу Україні протягом перших шести місяців, а потім припинить її. Також вона зазначала, що готова приїхати в Київ, щоб "подискутувати щодо допомоги Україні".
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати


