ISW прокоментував заяви Лаврова і Захарової та назвав імовірну причину відмови РФ від перемир'я

Війна в Україні

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті 14 серпня прокоментував останні заяви з боку країни-агресора Росії щодо припинення війни в Україні, зокрема заяву глави міністерства закордонних справ РФ Сергія Лаврова про те, що російські окупанти не можуть зупинитися на нинішній лінії зіткнення.

Лавров заявив, нібито зупинятися треба тоді, коли є "довгострокове, надійне, стале врегулювання", і згадав "подвиг наших дідів і прадідів", який нібито перекреслила б РФ, якби зараз зупинила свою агресію.

Аналітики зауважили, що кремлівські чиновники продовжують заявляти про небажання Росії брати участь у будь-яких змістовних мирних переговорах, які не відповідають їхнім вимогам щодо повної капітуляції України. Водночас Україна неодноразово пропонувала окупантам різні формати переговорів. Також вони пригадали, як заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв під час зустрічі з експертною радою партії "Единая Россия" наголошував, що окупанти "призупинять або припинять війну в Україні "виключно" на умовах Росії".

"Кремль, схоже, подвоює рішучу відмову від концепції переговорів, щоб об'єднати російську громадськість навколо провоєнної платформи напередодні виборів до Державної думи 18–20 вересня 2026 року", – припустили у ISW.

В інституті також зауважили, що РФ відхилила пропозиції Туреччини та України щодо мораторію на удари у Чорному морі, що ще раз підкреслює той факт, що Москва систематично відмовляється навіть від найобмеженіших дипломатичних пропозицій від України та третіх держав.

У ISW пригадали, що міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан ще у липні публічно оголосив про пропозицію Туреччини до обох країн встановити мораторій на удари по енергооб'єктах та торговельних суднах у Чорному морі. Агентство Reuters, посилаючись на джерела, днями писало, що Україна надіслала Росії пропозицію щодо перемир'я у Чорному морі через побоювання щодо впливу таких ударів на світове постачання продовольства.

Натомість речниця російського МЗС Марія Захарова напередодні заявила, що РФ нібито не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію, традиційно, спробувала звинуватити Україну у порушенні Чорноморської ініціативи у 2022–2023 роках, хоча саме РФ перешкоджала належному здійсненню угоди. Вона наголосила, що Росія не бачить жодних підстав для "половинчастих заходів", які дають Києву "тимчасовий перепочинок".

"Відверта відмова Захарової від запропонованого Туреччиною та Україною обмеженого припинення вогню в Чорному морі демонструє постійне небажання Росії брати участь у будь-яких змістовних переговорах, навіть обмежених за обсягом", – резюмували експерти інституту.

Контекст

4 червня президент України Володимир Зеленський опублікував відкритий лист, у якому звернувся до нелегітимного президента РФ Володимира Путіна та запропонував завершити війну й провести особисту зустріч лідерів на нейтральній території з міжнародними гарантіями безпеки та залученням посередників. Наступного дня на ПМЕФ Путін заявив, що "поки що не бачить сенсу" в такій зустрічі, а свої окупаційні війська закликав "працювати".
23 липня держсекретар США Марко Рубіо зустрівся на полях форуму АСЕАН у Манілі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Російський міністр висловив невдоволення військовою допомогою Україні та заявив про готовність Москви повернутися до переговорів на основі нібито досягнутих під час зустрічі президента США Дональда Трампа та Путіна в Анкориджі (серпень 2025 року) домовленостей.
Рубіо у відповідь заявив, що політика США не змінилася, Вашингтон прагне досягти мирної угоди між Києвом і Москвою, але зробити це за одну зустріч неможливо. Він також наголосив, що жодних "домовленостей" не існує, а під час зустрічі на Алясці була лише пропозиція, а не угода.
3 серпня радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк в ефірі DW заявив, що Зеленський пропонує РФ різні формати припинення вогню: і в повітрі, і енергетичне перемир’я, та цілу низку інших форматів, а також замороження війни по лінії фронту для того, щоб далі вже вести важкі переговори.