На рахунку роботизованих турелей, які захищають Київ, є перші збиті реактивні БПЛА. Як це працює 

"Я був великим скептиком"

Про те, що у столиці почали встановлювати турелі, президент України Володимир Зеленський повідомив 4 жовтня. "Почали ставити турелі. 12 плюс уже поставили у столиці, і плюс зараз ще вісім п’ятдесятників на Київську область додаткових буде встановлюватися", – сказав він на спільній із канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом пресконференції в Києві. За словами Зеленського, цю програму в Україні "тільки почали нормально розвивати", і в майбутньому десятки таких турелей буде встановлено для захисту різних об'єктів.

Сьогодні начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону повідомив про перші збиття реактивних БПЛА з турелей.

"Є вже збиття реактивних БПЛА, навіть "Герань-5", із тих самих турелей. Я теж був великим скептиком, думав: "Як це можливо?" Але застосування інноваційних технологій, штучного інтелекту виключило людську помилку. При збитті використовується машинний зір, штучний інтелект. Це дозволяє навіть по реактивних БПЛА працювати. Єдине, що дійсно радіус роботи цих роботизованих систем турелей не є великим, тому що основним засобом [ураження] там є зараз кулемет", – розповів речник.

Якщо у столиці це перші збиті турелями реактивні БПЛА, то загалом в Україні – ні. Оглядач видання "Мілітарний" Вадим Кушніков в ефірі "Суспільного" уточнив, що перше успішне перехоплення реактивних "Гераней" цими системами відбулося в Харківській області рік тому. Ці системи пройшли практичне впровадження у прифронтових і прикордонних регіонах України, каже він.

"Вони доволі широко застосовуються саме для задач прикриття від ударних, розвідувальних та інших типів ворожих безпілотних авіаційних комплексів. Що стосується ефективності залучення в Києві, то ця задача дійсно є надзвичайно важливою, оскільки подібні інструменти можуть стати ефективним доповненням у питанні організації точкової протиповітряної оборони", – пояснив оглядач.

Як це працює

Турель (від французького "маленька башта") – це, як пише "ВВС News Україна", установка для кріплення кулемета чи гармати різних калібрів. Вона повертається у горизонтальній та вертикальній площинах і дає змогу наводити зброю на ціль. Оснащені штучним інтелектом турелі самостійно виявляють і прораховують траєкторію ворожого безпілотника. Уся механічна частина – поворот установки, наведення на ціль – відбувається автоматично. Оператору залишається лише підтвердити ураження одним натисканням кнопки.

Автоматичне ухвалення рішень і швидкий прорахунок параметрів дають змогу оперативно реагувати й відкривати вогонь у напрямку повітряних цілей, пояснював "Мілітарний" у липні.

ШІ-турель розробили українські виробники разом із кластером оборонних інновацій Brave1 та військовими, повідомляли в Міноборони у травні, не вказуючи назви винаходу. Уперше цю інновацію застосували в бою воїни бригади К-2, згодом її застосування масштабували, поставивши на озброєння інших підрозділів, розповіли в МО. Відомство інформувало, що від початку турель застосовували як частину малої ППО для перехоплення невразливих до РЕБ дронів на оптоволокні.

Як писав "Мілітарний", відомо, що в Україні для збиття дронів типу Shahed використовують дистанційно керовані турелі Sky Sentinel (із кулеметом M2 Browning) і "Хижак" із кулеметом ПКТ.

Перша, як розповідало United24 Media у травні минулого року, може уражати невеликі цілі, що рухаються зі швидкістю 200, 400 і навіть 800 км/год (підтверджено ураження Shahed і цілей, уп'ятеро менших за нього, також заявлено можливість збиття крилатих ракет у межах ефективної дальності турелі). Вартість однієї – $150 тис. Виробник заявляє, що для ефективного захисту міста потрібно від 10 до 30 таких систем. Яка дальність роботи турелі, не розкривають.

"Хижак", згідно з повідомленням "Мілітарного", розробили раніше. Уже в листопаді 2024-го видання писало, що першу дослідну партію цих турелей передали у військо.

За словами Кушнікова, турелі ефективно уражають повітряні цілі на висоті до 1500 м, їх установлюють як стаціонарно (на інженерних спорудах), так і на мобільному шасі.

"Проте основною їхньою особливістю є поєднання сучасних оптичних сенсорів, які дозволяють визначати та захоплювати ціль на значному віддаленні. Так само і бойова могутність, тобто 50-й калібр, – це на сьогодні теж досить дієвий засіб [ураження] подібних, у першу чергу неброньованих цілей, – додав експерт. – Ефективний радіус вогню саме великокаліберних кулеметів по повітряних цілях доволі обмежений – це до 1500 м по висоті, але ми бачимо тактику застосування: ворог, використовуючи свої реактивні засоби, знижується. І в тому числі ми це бачимо як у Києві, так і в столичному регіоні. Тому як засіб об'єктового ППО це рішення може бути доволі ефективним".