Українські удари скоротили переробку нафти в Росії на 55%. В ГУР розповіли про збитки

Війна в Україні

Українські удари по російських нафтопереробних заводах призвели до скорочення обсягів переробки нафти більш ніж наполовину. Станом на кінець вересня 2026 року з 38 основних НПЗ Росії 15 не працювали, ще 12 були змушені зменшити виробництво. Через проблеми в галузі Кремль також обмежив доступ до статистики нафтопереробки. Про це свідчать дані Головного управління розвідки Міноборони України.

За оцінками української розвідки, загальні обсяги переробки нафти на 38 основних російських НПЗ скоротилися на 55,4% порівняно з початком року. Найбільше постраждали підприємства у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах.

Зокрема, через зупинку або пошкодження потужностей проблеми виникли на заводах "Славнефть-ЯНОС", "Киришинефтеоргсинтез", Рязанському НПЗ, Московському НПЗ "Газпромнефті" та "Лукойл-Пермнефтеоргсинтез". На ці підприємства припадало близько 33% російської нафтопереробки.

Водночас частина заводів у віддалених регіонах продовжує працювати. Серед них – Омський та Ачинський НПЗ, підприємства "НефтеХимСервис", Хабаровський, Марійський і Ванінський заводи. У вересні їхній сумарний обсяг переробки становив 906 тис. барелів на добу – на 147 тис. барелів більше, ніж на початку року. Однак збільшення навантаження на ці підприємства не дозволяє компенсувати втрати інших НПЗ.

Додаткові труднощі виникають із доставкою пального споживачам через нестачу залізничних вагонів і автомобільних цистерн. Крім того, у 2027 році виробництво на частині підприємств може скоротитися через перенесення технічних робіт, які мали провести цього року.

На тлі проблем у галузі Кремль обмежив доступ до інформації про обсяги переробки нафти. Відповідні зміни передбачені указом нелегітимного президента РФ Володимира Путіна від 28 вересня 2026 року № 686. Як зазначає українська розвідка, це ускладнює незалежний моніторинг стану нафтової галузі та створює можливості для поширення недостовірної інформації про виробництво нафтопродуктів, зокрема дизельного пального.

За оцінками ГУР, збитки російської економіки від ударів по об’єктах нафтової галузі вже перевищили $23,2 млрд. Для порівняння: сукупний дохід галузі за 2025 рік становив $26,6 млрд.

Ще однією проблемою залишається відновлення пошкоджених підприємств. Через міжнародні санкції та високу вартість обладнання заміна знищених і пошкоджених компонентів може обійтися Росії більш ніж у $20 млрд. Попри спроби перерозподілити виробниче навантаження між уцілілими заводами, Росії стає складніше одночасно забезпечувати внутрішній ринок пальним і виконувати експортні зобов’язання.

Контекст

11 жовтня Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Україною і РФ, на яке сторони нібито погодилися. Зеленський у відповідь повідомив, що нічого про це не знав, але підтвердив готовність країни підтримати його, якщо Росія також це зробить. Кремль поки не коментував імовірної домовленості з Трампом. Станом на 12 жовтня РФ не припинила завдавати ударів по Україні.
В інтерв’ю Financial Times, яке опублікували 15 жовтня, Зеленський заявив, що зняв заборону на удари по російських НПЗ після атаки агресора на українську енергетику. Європейські лідери переважно підтримали намір України відновити такі удари.