Жінка кричала: "Я не можу, я не можу". Репортаж зі зруйнованого будинку в Києві 

Російська ракета влучила в житлову дев’ятиповерхівку в Києві приблизно о 4.00 14 травня. Удар зруйнував 18 квартир, сходову клітку й частину під’їзду.

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні повідомив, що поки з'ясовують, які саме ракети й дрони росіяни застосовували цього разу.

"За попередніми даними, було влучання ракети Х-101. Виробництво – другий квартал цього року", – зазначив глава держави.

Як повідомляє "Суспільне", одними з перших на допомогу жителям після ракетного удару прийшли сусіди й добровольці.

18-річний Іван прибіг до будинку разом із батьком одразу після вибуху. Хлопець каже: коли почув звук ракети, встиг лише закрити вуха руками, а за мить пролунав потужний вибух. Іван побіг до балкона, побачив дим і вогонь і зрозумів, що ракета влучила в будинок, де живуть його друзі й знайомі.

Коли Іван дістався місця удару, на завалах уже працювали рятувальники й кілька добровольців.

"Тато мене не пустив би допомагати, тому я його обійшов і сам заліз на гору завалів. Горів вогонь, усе диміло. Спочатку я допоміг поліцейському спустити жінку з інвалідністю – вона не могла ходити, й поліцейський виносив її на руках", – розповідає Іван.

Потім разом із рятувальниками він допомагав витягати жінку, яку затиснуло під уламками.

"Повернувся на завал і почув біля деесенесника страшний жіночий крик... Жінка постійно кричала: "Я не можу, я не можу". Ми відкопали ноги й руку, але далі не могли – її привалило бетонною плитою. Я тримав її за ногу, щоб жінка розуміла, що вона з нами. Поки я гріб, почав плакати", – каже Іван.

За його словами, працювати було важко через густий дим і пил. Поруч рятувальники гасили пожежу, а люди буквально руками розгрібали бетон й уламки побутової техніки. Згодом жінку вдалося врятувати й доправити до лікарні.

Як ідеться в репортажі "Суспільного", біля будинку увесь день збиралися мешканці й родичі тих, хто не виходив на зв’язок. Частина підлітків шукала своїх друзів та знайомих. Один із хлопців розповів, що під завалами могли залишатися їхня 15-річна однокласниця та її батько.

На місці працювали кінологи із собаками. Рятувальники піднімали плиту за плитою, кілька разів оголошуючи "хвилину тиші", щоб почути голоси людей під завалами.

"Бачте, собачка пішла, – говорить старша жінка поряд із підлітками, показуючи на службового собаку, якого кінологи залучають до пошуку людей під завалами. – Собачка, знайди нашу дівчинку".

Мешканець будинку Віталій, який жив на дев’ятому поверсі, розповів, що прокинувся від вибуху і скла, яке посипалося просто на нього.

"Я не знав, що робити. Хотів піти до вбиральні, а в мене пів кухні немає", – каже хлопець.

Разом із батьками він зібрав документи й речі, а за кілька годин рятувальники евакуювали сімʼю з будинку за допомогою крана.

Інший мешканець, Володимир, каже, що після вибуху відкрив двері квартири й побачив, що сходів у під’їзді більше немає.

"У нас квартира ціла, але під’їзду немає", – розповідає чоловік.

Як повідомляє "Суспільне", коли почало світати, у дворі біля будинку рятувальники, волонтери, соціальні служби й працівники ЖЕК розгортали пункти допомоги для жителів.

Серед наметів постійно говорить телефоном Володимир. Його одяг укритий пилом, а на чолі запеклася кров. Дружина чоловіка саме оформлює документи на зруйноване житло.

"Я жив на пʼятому поверсі, трикімнатна квартира. Однокімнатні й двушки пішли вже вниз. У момент прильоту ми були вдома. Жінка пішла в коридор, а мене вибух відкинув у спальні", – розповідає чоловік.

За словами Володимира, після вибуху він відкрив двері квартири й побачив, що сходів у під’їзді більше немає.

"У нас у квартирі все ціле, але підʼїзду немає. Нас спускали рятувальники, коли вже сонце зійшло. У голові кавардак, але принаймні служби приїхали швидко", – каже він.

Сусіди з інших під’їздів розповідають, що вибух застав їх удома – у квартирах вилетіло скло й балконні двері.

"Ти не розумієш, що робити, бо в тебе маленька дитина, куди бігти – не знаєш", – говорить мешканка будинку Юлія.