Жорсткість, саботаж і публічна драма. За що Сирський попросив вибачення у Федорова 

За словами головнокомандувача, останніми днями навколо Генерального штабу й Міністерства оборони "виросла ціла міфологія про конфлікти й саботаж", а його мовчання почали трактувати як згоду.

"Для мене було несподіванкою дізнатися, що в нас із паном міністром був конфлікт. Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни", – зазначив він.

Водночас головком закликав не зводити питання війни до особистого протистояння, наголосивши, що поділ суспільства на "табір Федорова" й "табір Сирського" лише грає на руку країні-агресору Росії.

"Якщо я когось чимось образив: Михайле Альбертовичу, вибачте. Буваю жорстким. Але прошу і вас, і всіх, хто зараз із захопленням стежить за цією історією: давайте фокусуватися не на особистому, а на глобальному. На перемозі. Бо є думка, важливіша за будь-які прізвища: Україна більша за Федорова, Сирського й будь-кого з нас. Україна вистоїть не тому, що в ній є незамінні люди, а тому, що в ній є армія, інституції та мільйони людей, які роблять свою роботу. Звести цю війну до протистояння двох персон – найбільша послуга, яку ми можемо зробити ворогу", – наголосив Сирський.

Він також зазначив, що Генеральний штаб ЗСУ ніколи не протидіяв Міністерству оборони, а сам він працюватиме "з будь-яким міністром, якого призначить держава".

"В армії не вибирають, із ким служити. В армії виконують накази й роблять свою роботу. Але роблять її якісно. Моя робота – війна. Стратегія, фронт, люди. Цим я займаюся і займатимуся далі. Бажано без інтерв'ю і колонок", – додав Сирський.

Головнокомандувач наголосив, що війну виграє "реальна робота, а не публічна драма навколо неї".