Катування, побиття та суїциди. "Бабель" опублікував велике розслідування про "Скелю". Що кажуть у полку  

Розслідування "Бабеля"

"Скеля" – найбільший штурмовий підрозділ у ЗСУ, в його складі до 13 тис. людей. За даними журналістів, переваги полку, які описують в його рекламі, – якісна підготовка, сучасне озброєння, гідне забезпечення – є частково правдою. Також "Скеля" брала участь у найскладніших боях російсько-української війни і зараз її бійці виконують завдання на дев'яти напрямках.

Водночас у підрозділу є й інший бік – його часто критикують військові, журналісти і близькі тих, хто туди потрапив. Через звинувачення у великих втратах за полком закріпилася репутація "мʼясного".

Людей "Скеля" втрачає ще до потрапляння на поле бою – під час військової підготовки, наголошують у "Бабелі". У тексті наводять свідчення понад 30 джерел: це рідні загиблих, чинні військові полку й ті, хто втік з нього, зокрема, за їхніми словами, через нелюдське поводження з мобілізованими.

Зокрема, "Бабель" згадує так званий "Курятник" – розподільчий пункт. За словами очевидців, у приміщенні перебувала понад тисяча людей, значна частина мобілізованих мала залежності або серйозні проблеми зі здоров’ям. Серед них були люди на замісній підтримувальній терапії або з психічними розладами. Як стверджують деякі свідки, люди залишалися без препаратів, а медичну допомогу надавали не всім.

"Безцінний перший досвід відвідування туалету – групами під дулами автоматів, "витончених" образ і грубих стусанів за недостатньо рівний стрій чи зовнішній вигляд. Безкінечні присідання, планки, "півтора", щоб "усвідомлювали, куди потрапили", не гаяли часу, а готувалися до майбутньої "місії". У вбиральню, в їдальню – всюди з озброєним конвоєм. Наче військовополонені", – описав один із військових атмосферу в "Курятнику".

Колишні мобілізовані також розповіли, що периметр навколо наметових містечок і бліндажів навчальних центрів замінований. За їхніми словами, були випадки, коли втікачі підривалися на мінах, після чого керівництво полігону влаштовувало залякування і стріляло з пістолетів у землю біля поранених.

Видання описує історії кількох загиблих мобілізованих, зокрема 35-річного Олександра Семенова, який утік зі служби до лікарні міста Кропивницького з множинними травмами. У чоловіка були побита голова, подерті руки, стесаний поперек, перебиті пальці. "Забивають, до квадроцикла привʼязують і починають волокти по землі тебе – поки ти не зітрешся", – казав він.

Його свідчення про знущання з новобранців у полку записали медики на відео. У ньому чоловік стверджує, що за чотири дні став свідком щонайменше дев'яти суїцидів у підрозділі, описав їхні обставини. За кілька днів Семенов помер у лікарні, офіційно – внаслідок пневмонії. Розслідування поліція не проводила.

Що кажуть у "Скелі"

У полку системність насильства заперечують.

Речник полку Олексій Братущак повідомив "Бабелю", що командування намагається не допускати таких історій, а в разі їх виникнення – встановлювати обставини та притягувати винних до відповідальності. "Позиція командира – розібратися, і якщо є винні, показово їх покарати", – зазначив Братущак.

Водночас він визнав, що окремі інциденти негативно впливають на репутацію підрозділу.

Андрій Сурай, начальник групи цивільно-військового співробітництва "Скелі", розповів в ефірі "Радіо Свобода", що стосовно двох випадків із 26, названих "Бабелем", зараз триває слідство. За одним з них є підозрюваний, якого "передали і він зараз перебуває під вартою". Андрій Сурай наголосив, що полк "зацікавлений у тому, щоб слідство йшло".

Сурай не заперечує, що випадки насильства в полку трапляються, але запевняє, що це не система: "Чи існує така проблема, що люди, яким потрібно виконувати завдання і добитися виконання завдання від того, хто цього не хоче, якимись неуставними методами? Ну, звісно, вона є. Вона є будь-де. Чи боремося ми з нею? Так, звичайно. Тобто завдання такого [бити] нікому ніхто ніколи не ставив", – цитує його "Бабель".

Суїциди у "Скелі", про які розповів Семенов, у полку прокоментували так: "Виявилося, що ці події зібрані з усіх підрозділів за пів року. Події були задокументовані та відповідним чином оформлені. В більшості самогубцями стали інструктори, охоронці та досвідчені військові". Яким чином новобранець, який ізольовано пробув у "Скелі" два тижні, зібрав події з усіх підрозділів за пів року – в коментарі не пояснили.

Позиція полку також викладена на сторінці "Скелі" у Facebook. У заяві йдеться, що полк ознайомився з матеріалом "Бабеля" і висловлює співчуття родинам померлих військовослужбовців. Але звертають увагу, що "з 26 згаданих смертей 18 сталися у лікарні чи по дорозі в лікарню, а не в полку. І ці смерті реально пов’язані з хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих".

У підрозділі заявили, що частину описаних у статті проблем було виправлено "ще кілька місяців тому", і висловили готовність до перевірки всіх порушених у публікації питань.

Що кажуть в офісі військового омбудсмена

Про факти насилля у "Скелі" офісу стало відомо ще рік тому – тоді Ольга Решетилова забирала звідти побитих людей, розповіла вона нещодавно в інтерв'ю "Суспільному". Скандал тоді, каже, дійшов до головкома і президента, відтоді полк почав взаємодіяти.

"М'яко кажучи, була дуже конфліктна з ними ситуація. Я не змогла тоді забрати побитих військовослужбовців. Тоді вже включився головком і вже разом із військовою службою правопорядком ми виїжджали, забирали іноді силою... Я думаю, командування [полку] як мінімум мало бути в курсі того, що відбувається. Якщо командування не в курсі – то це погане командування", – заявила вона.

В офісі військового омбудсмена говорять, що на полк надходить найбільше скарг – 5,1% від понад 9 тис. звернень. Рівень смертності серед новобранців, не пов'язаної з бойовими діями, там також вищий, ніж в інших підрозділах. За словами першого заступника військового омбудсмена Руслана Циганкова, насамперед ідеться про проблеми із медициною. В самому полку вважають що медичне забезпечення в підрозділі хороше. "Головний лікар "Сухопутки" сказав, що "у вас медична служба налаштована нормально", – розповів "Бабелю" Сурай. За даними видання, серед тих, хто знущався з мобілізованих, були, зокрема, й медики підрозділу.

Водночас зараз "Скеля" оперативно комунікує як із медіа, так і з офісом військового омбудсмена. Циганков каже, коли полку надходить від них сигнал про проблему – він реагує миттєво, але все це відбувається в ручному режимі: "Вони просто для себе обрали таку тактику: де ми спалились – ми зараз усе виправимо, але це не про системність".

В оФісі підкреслюють, що полк – занадто великий, і в нього немає відповідного органу, який здатен керувати таким масштабом. Крім того, проблема штурмових підрозділів у тому, що вони не можуть обирати мобілізованих, "їм привозять ТЦК уже тих, кого вони відібрали з вулиці" – і це стає джерелом багатьох конфліктів.

"Словом, це велика проблема на сьогоднішній день, але я можу запевнити, що вона поступово вирішується. І треба віддати належне штурмовим підрозділам, що вони відкриті до співпраці... На сьогоднішній день офіс військового омбудсмена там буває практично щотижня. До нас можна підійти, можна подати скаргу", – зазначала Решетилова в інтерв'ю.

Резонанс

Розслідування "Бабеля" і відповідь "Скелі" на нього викликали бурхливі реакції військовослужбовців і правозахисників.

Зокрема, український громадський активіст, військовий Сергій Гнездилов ще до виходу офіційної відповіді пресслужби полка прогнозував: "Думаю, реакція на нього [розслідування] буде наступною: всі померли від пневмонії, а ви поширюєте російське ІПСО".

"Як так вийшло, що за сім моїх років в армії я і на 10% не зіштовхнувся з таким відношенням чи такою смертністю від пневмонії? Я не знаю. Чому я не ставав свідком смерті ще вчора цивільних не в бою, а в карцерах, чому в нашому підрозділі ніхто нікого не бив ногами і не морив голодом? Напевно, тому що мені пощастило з підрозділом. А комусь – не пощастило", – написав він і закликав до всебічного та відкритого розслідування небойових смертей у "Скелі".

Ветеран і юрист Масі Найєм вважає, що пояснення "Скелі" не спростовують фактів, наведених у матеріалі, й викликають недовіру.

Зокрема, зазначає він, те, що 18 із 26 військовослужбовців "померли в лікарнях або по дорозі до лікарень" не спростовує того, ще це могло статись унаслідок ненадання допомоги чи насильства.

"Заява багато говорить про бойові заслуги полку. І вони, безумовно, є. Але бойові заслуги не можуть бути аргументом у дискусії про права військовослужбовців, законність методів підготовки чи належне ставлення до людей. Я в заяві не знайшов відповіді на питання, які в мене виникають: скільки службових розслідувань проведено; скільки фактів підтвердилося; скільки осіб притягнуто до відповідальності; які саме зміни вже впроваджено після звернень військового омбудсмена... Якщо проблеми дійсно були, то найкращий спосіб захистити честь полку – не пояснювати їх, а чесно встановити всі обставини та назвати винних. В Україні ніколи не буде мовчазної згоди на насильство проти громадян", – підкреслив він.

Водночас військовослужбовець ЗСУ Микола Хархан вважає, що резонанс у медіа навколо "Скелі" може завдати шкоди довірі суспільства до української армії та зіграти на користь російській пропаганді.

"Якщо були злочини – їх потрібно розслідувати. Якщо були перевищення повноважень – винні мають відповісти. Але між словами "розслідувати" і "знищити репутацію всього підрозділу" існує величезна різниця", – зазначив він.