В України є два місяці? Усі пишуть про нову ескалацію РФ. Про що йдеться і що станеться у вересні 

Президент США Дональд Трамп, вражений успіхами сил оборони, погодився надати Україні нову допомогу. Навіть російські аналітики вже визнають, що армія РФ виснажена й що країна-агресор погіршила свої позиції. Однак, попри очевидні невдачі, нелегітимний президент Росії Володимир Путін не відступає і вимагає й далі капітуляції України й територіальних поступок, звертає увагу WSJ. А якщо Путін не досягне поставлених цілей, то він може вдатися до ескалації війни, втягнути в неї інші країни, "спробує окупувати інше місце, інших людей і знову вбивати, вбивати людей", підкреслює Зеленський.

В України є два місяці, щоб відновити мирні переговори про припинення війни, інакше Кремль може піти на ескалацію, заявляв на початку липня президент Чехії Петр Павел. Чому саме такий строк і про яку ескалацію йдеться?

Вибори й мобілізація в РФ

20 вересня відбудуться вибори до Держдуми РФ. А після них Путін може оголосити загальну мобілізацію, попереджає Павел. Він наголосив, що союзники України мають дужче тиснути на Росію, щоб змусити її розпочати мирні переговори найближчими тижнями.

"Путін навряд чи оголосить мобілізацію до цього, але, щойно вибори закінчаться, це вікно можливостей звузиться", – додав політик.

Цю думку підтримує воєнний оглядач The Independent Роберт Фокс. За його словами, упродовж найближчих двох місяців РФ спробує скористатися "останнім шансом" змінити перебіг війни на свою користь, одночасно нарощуючи активність за межами України. Але якщо цього не станеться, до зими Росія може оголосити часткову або повну мобілізацію, набрати щонайменше 500 тис. нових військовослужбовців і ввести у країні воєнний стан.

"Битва меча і щита". Протидія українським дронам

Основою української повітряної кампанії проти логістики окупантів стало масове застосування недорогих безпілотників середньої дальності, оснащених штучним інтелектом. Саме завдяки їм Україна поступово ізолює Крим. Більшість таких дронів в українській армії – американські системи Hornet, але ЗСУ використовують і власні моделі (Darts, Bulava і RAM-2X).

Російській армії поки не вдається ані ефективно протидіяти їм, ані самим активно використовувати таку технологію – для цього потрібен широкосмуговий двосторонній зв'язок із дроном для трансляції відео. Після того як окупантам вимкнули доступ до Starlink, вони втратили таку можливість і повноцінної альтернативи поки не знайшли.

Однак Назар Бігун, генеральний директор українського оборонного стартапу NORDA Dynamics, який розробляє системи автономної навігації та наведення для дронів, вважає, що перевага України може зберегтися лише до вересня.

"Імовірно, їм [росіянам] знадобиться кілька місяців, щоб знайти спосіб знизити ефективність наших ударних безпілотників середньої дальності, можливо, завдяки збільшенню кількості перехоплювачів або підвищення їхньої автономності. Це завжди битва меча і щита", – сказав він.

Зима близько

Україна прагне посилити тиск на Путіна до зими, побоюючись нових атак на енергоінфраструктуру, зазначає Politico. Минулої зими Росія залишила тисячі будинків у Києві без електрики й тепла. Більшість пошкоджень полагодили, але, щойно похолоднішає, окупанти знову битимуть по теплових мережах.

Тому завдання українських військ – посилити тиск зараз, поки РФ не скопіювала українських технологій виробництва БПЛА й не використала їх для наступу. Це зміцнить позиції України перед імовірними мирними переговорами за участю США.

Провокація проти країн НАТО

Протягом останніх років політичне й військове керівництво європейських країн кілька разів заявляло про загрозу російського нападу. Глава міноборони Німеччини Борис Пісторіус говорив, що РФ може напасти на НАТО 2029 року. Однак, на думку генерального інспектора бундесверу Карстена Броєра, це може статися й раніше. Військове командування Норвегії зазначало, що РФ буде готова до ще однієї війни вже у 2026–2027 роках. Глава польського уряду Дональд Туск у квітні заявив, що може йтися про місяці.

"Відчуття, що війна поширюється з України на весь регіон, стає дедалі сильнішим", – пише The Independent. Видання зазначає, що Росія зараз регулярно звинувачує країни Балтії в "безпосередній участі у війні", зокрема в тому, що вони нібито допомагають скеровувати українські дрони в РФ. Уряд Латвії випустив брошуру з інструкціями, що робити в разі нападу із суші й повітря. 10 північних членів НАТО – Фінляндія, Швеція, Данія, Норвегія, Німеччина, Польща, Ісландія, Латвія, Естонія й Литва – розробляють плани масової евакуації на випадок нападу з боку Росії.

Розвідка Польщі "має достовірні відомості, що росіяни знову щось задумують", повідомив 9 липня глава МЗС країни Радослав Сікорський. Він наголосив, що РФ і так уже веде гібридну війну проти європейських країн, зокрема проти Польщі. Але зараз ідеться про значніші провокації, імовірно, про таку собі операцію під фальшивим прапором, щоб створити собі привід для нападу.

Провокацію і вторгнення у країни ЄС росіяни можуть використати, щоб послабити НАТО й щоб Захід зрадив Україну в обмін на "добровільне" виведення російських військ, вважають аналітики.

Ядерний удар

Цей варіант автоматично виникає в обговореннях завжди, коли мова заходить про російську ескалацію. Але його експерти вважають малоймовірним.

Росії невигідно застосовувати ядерну зброю, а її погрози розраховані на залякування України й Заходу, вважає колишній посол США в Україні Стівен Пайфер. За його оцінкою, імовірність такого сценарію "не дорівнює нулю, але дуже, дуже низька". За його словами, застосування ядерної зброї стало б для Москви "скринькою Пандори" з непередбачуваними й потенційно катастрофічними наслідками.

Європейські лідери, які обговорювали із представниками Китаю ймовірне застосування Росією ядерної зброї, сказали Зеленському, що "Китай дуже серйозно, дуже жорстко й чітко відреагував на заяви в російських ЗМІ".

Зокрема, про таку розмову розповідав президент Фінляндії Александер Стубб. "У мене була вечеря з міністром закордонних справ Китаю у Фінляндії. Ми обговорювали ядерне питання. І китайці твердо стоять на тому, що "ні, цього не станеться"... Але завжди є небезпека ескалації, і нам потрібно ставитися до цього серйозно", – зазначив він.