Загроза нападу РФ на Польщу. Як РФ може використати це проти України і чи готова Польща 

США регулярно інформують Варшаву про плани РФ щодо удару по східному флангу НАТО, від якого "не застрахована Польща", і попередили: протягом кількох місяців країна-агресор може здійснити військову провокацію проти Польщі. Про це із посиланням на джерела, зокрема наближені до президента Республіки Польща Кароля Навроцького, повідомили The Telegraph і Onet (британське і польське видання, що входять до медіаконцерну Axel Springer).

Співрозмовники описали кілька сценаріїв імовірних дій РФ:

• атака дронів на обʼєкти критичної інфраструктури (наприклад, електростанції) чи імітування авіаударів, які змусять Польщу активувати свою ППО;
• "гібридна атака" у прикордонні – це може бути перетин польського кордону військами РФ чи Білорусі, який, імовірно, спробують подати як "помилку" через збій GPS або нібито рятувальну операцію гелікоптера, який сяде у Польщі через раптову несправність.

Джерела у польській розвідці припускають імовірність таких подій.

Для РФ оптимальний сценарій, коли її або білоруські війська покидатимуть територію Польщі не внаслідок примусу, а після переговорів. Якщо союзники – США – змусять Варшаву не вдаватися до військової відповіді, а вести переговори з Москвою, для останньої це буде перемога, пише ЗМІ.

Автор статті Onet, польський дипломат і журналіст Вітольд Юраш пише, що успішна провокація з боку РФ стала б:

• "драматичним" підривом суверенітету Польщі;
• фактичним розпадом НАТО;
• зрадою України з боку Заходу (за його даними, саме цього вимагали б росіяни в обмін на "добровільне" виведення військ із Польщі);
• можливістю уникнути війни з НАТО, "до якої Москва не готова, яку вона не може собі дозволити і якої вона не хоче".

Для РФ провокація проти Польщі – кращий варіант, ніж проти країн Балтії, з кількох причин. Перша – успіх операції означав би, що країни Балтії, у яких менш вигідне географічне розташування з точки зору оборони від РФ і які слабші, муситимуть погодитися на умови Росії, якщо це зробить Польща, пише журналіст.

Напад РФ може здійснити з Калінінградської області чи з Білорусі, припускають співрозмовники ЗМІ. Джерела також не відкидають, що РФ, здійснивши провокацію, може звинуватити в усьому Україну.

Юраш зазначає, що на ведення повномасштабної війни проти Польщі у Росії немає потенціалу, адже її війська вгрузли на фронті в Україні. Україна знає про ймовірні плани окупантів щодо Польщі і те, що завдяки їй ідеться не про війну, а лише про провокації, – і саме це пояснює жорстку позицію Києва у відносинах з Варшавою, припускає Юраш.

У польському міноборони кажуть, що Польща вже провела навчання, які мали б стати для РФ сигналом: Варшава готова відповісти вогнем на російські провокації, пише журналіст. Як уточнює The Telegraph, ідеться про навчання, що відбулися у червні в Латвії за участі військ США. Тоді союзницькі сили зокрема будували причали для човнів, які можуть знадобитися для відбиття російської атаки. Колишній офіцер британської армії і ексглава латвійської розвідки Яніс Кажоціньш сказав виданню, що країни Балтії уразливіші до атак, ніж, наприклад, Україна, і "як невеликі країни з обмеженими ресурсами мають бути абсолютно впевнені, що їхній потенціал стримування є достатньо сильним, аби Росія не розглядала їх як привабливу ціль".

Джерела ЗМІ в НАТО сказали, що Альянс на будь-яку російську провокацію може відповісти ударами по Калінінграду, а очільник ВПС Німеччини Хольгер Нойманн говорив виданню, що ФРН, якщо доведеться, буде захищати кожен сантиметр території НАТО, зокрема й Польщу. Серед потенційних цілей він назвав Калінінград, Санкт-Петербург, де розміщені російські ВМС, Чорне море і залишки Чорноморського флоту, а також Кольський півострів, де РФ накопичує ядерну зброю.

Чи готова Польща

Юраш у вересні минулого року висловлював переконання, що його країна готова до асиметричної відповіді Росії. "Як ми відповімо – це ми будемо вирішувати у слушний для нас час. Я особисто – за те, аби десь у Калінінградській області вибухнув польський дрон", – зазначав він в інтервʼю TV Moldova1 після того, як на територію Польщі залетіли понад два десятки російських БПЛА. Однак жодної асиметричної відповіді не було. Польща збивала дрони над своєю територією, активувала ст. 4 договору НАТО (про термінові консультації через загрозу безпеці країни), тимчасовому повіреному у справах РФ у Варшаві вручили ноту протесту, але ніяких вибухів дронів у Калінінграді, на що сподівався Юраш, чи розриву дипломатичних відносин з РФ не йшлося.

Читайте також

Сергій Сидоренко

Росія, навмисне запускаючи пачку дронів у Польщу, чудово знала, де проходить межа

10 вересня, 09.39

Блоги

За два роки до того, перед виборами до парламенту, у країні вибухнув скандал через оборонну стратегію, яку у 2011 році затвердив уряд, очолюваний Дональдом Туском. Документ оприлюднила партія "Право і справедливість" (PiS), яка тоді мала більшість у парламенті і конкурувала на виборах із партією Туска. Ця доктрина передбачала, що в разі нападу самостійна оборона Польщі триватиме максимум два тижні, а за сім днів ворог вийде на правий берег Вісли – тобто половину Польщі могли віддати ворогу. Росію в тому документі прямо не називали агресором, але розрахунок був, що напад відбудеться зі сходу.

"Документи чітко свідчать, що Люблін, Жешув і Ломжа могли бути польською Бучею", – сказав тодішній міністр оборони Маріуш Блащак, коли оприлюднював доктрину. Документи тривалий час обговорювали, критики звинувачували Блащака у зраді через їх публікацію, зрештою PiS хоча й набрала найбільше голосів, втратила більшість у парламенті. Коаліцію сформували опозиційні політсили, і уряд знову очолив Туск.

Блащак наголошував, що PiS почала змінювати ситуацію і переозброювати Польщу. І це була не просто політична заява напередодні виборів. Адже, як писала The Time у лютому 2024-го, за останнє десятиліття Польща удвічі збільшила чисельність армії – з 95 до 200 тис., кінцева мета – наростити цю цифру до 300 тис., після чого польські збройні сили стануть найбільшою сухопутною армією НАТО у Європі.

Цей план передбачає створення арсеналу із 1600 танків – більше, ніж у Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії та Італії разом узятих, закупівлю бойових літаків F-35 і іншого озброєння. Мета змін, як говорив Блащак, – створити такий рівень стримування, щоб відбити у нелегітимного президента РФ Володимира Путіна бажання нападати на Польщу.

І хоча Блащак, якого називають головним архітектором цих реформ, критикував опонентів щодо стратегії захисту країни, цифри кажуть самі за себе: після зміни влади посилення обороноздатності триває, Польща будує важчу і сильнішу армію, поступово збільшуючи видатки на оборону: якщо у 2023 році це було 3,36% від ВВП країни, то у бюджеті на 2027-й уже закладено 4,81% ВВП (це найвищий показник серед країн НАТО).

Однак країна, де за рік – чергові парламентські вибори, уже в передвиборній боротьбі, і найбільше протистояння, як зазначив Юраш, – між силами, які є антиросійськими за своєю суттю. Коментуючи "орденський скандал", він зазначив у розмові з LIGA.net, що заздрить єдності українських політиків, які один за одним відмовлялися від польських нагород. "Україна більш об'єднана, ніж Польща. У нас внутрішній конфлікт", – констатував дипломат. Крім того, у Польщі критикують власне міноборони через некомпетентність, наприклад, у питанні, що стосувалося передання Україні старих винищувачів в обмін на сучасні технології, – відомство, за даними ЗМІ, не змогло визначитися з власними очікуваннями від угоди.

За словами Туска, Польща не може ігнорувати загрози і активно готується "до різних сценаріїв".