+5 Київ
Про ст. 5. Вибачте, побуду не у тренді.
Те, що відбувається зараз, – не є причиною для застосування ст. 5 договору НАТО. От просто об'єктивно. І інциденти за часів СРСР, які також можна вважати подібними, – теж не запускали ст. 5 жодного разу.
Ні, це ніяк не можна класифікувати як "напад на країну або кілька країн – членів НАТО" (термінологія Вашингтонського договору).
І Росія, навмисне (не маю в цьому сумніву!) запускаючи пачку дронів у Польщу, чудово знала, де проходить межа. До слова, ставлю на те, що жодного Shahed у пачці не було – лише "Гербери", і не ясно, чи взагалі споряджені вибуховою частиною.
UPD: нагадаю також, що "агресія" і "напад" – це також різні слова й різні терміни. Рівень "акту агресії" у визначенні 1974 року, на моє переконання, був подоланий і, дуже ймовірно, що не вперше. Але рівень "злочину агресії" (це ще один окремий термін) або "нападу" в розумінні Північноатлантичної ради – ні. Це не скасовує проблеми сцикливості окремих керівників ключових держав Альянсу, але конкретно тут – не в ній справа.
Це не виключає того, що реакція і Польщі, і Альянсу після цієї атаки має бути. І ми маємо вимагати, щоб вона була твердою. Це не заперечує того, що польське військо та МО зараз жують соплі й іще більше робили це раніше. І на це треба вказувати.
Але ст. 5 немає, і підстав для неї не було. Це просто факт.
Вибачте, якщо кому не подобається реальність, але це не привід жити поза нею.
Доповідь закінчив.
Джерело: Сергій Сидоренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
