"Усе летітиме на нас". Чи може Україна знищувати пускові російської балістики і що відомо про полювання на "Іскандери" 

Посилення балістичного терору

Наймасованіші липнево-серпневі залпи "Іскандерів" (разом із С-400 і KN-23) становили 24–29 ракет. Рекордний за час війни залп балістики – 34 ракети. Але загалом, за підрахунками BBC, поблизу українського кордону Росія може одночасно залучити до 36 пускових установок. А отже, теоретично наймасованіший залп балістики міг би становити приблизно 70 ракет.

Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) вважає, що зараз РФ здатна на залп із 77 балістичних ракет і планує довести його до 200. "Навіть якщо їм удасться зробити лише половину із цього, усе це летітиме на нас", – сказав він в інтерв'ю AP.

На думку радника президента України Сергія Бескрестнова (Флеша), загалом армія країни-агресора Росії щомісяця може застосовувати проти України приблизно 100 балістичних ракет. За його словами, зараз інтенсивність ударів є вищою, оскільки ворог використовує накопичені резерви.

Але рівень виробництва в РФ теж зростає. Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький каже, що станом на серпень Росія виробляє орієнтовно 65 ракет для "Іскандер-М" на місяць – майже на 10% більше від плану. Помітно зросло й виробництво протикорабельних гіперзвукових "Цирконів" та "Оніксів", які летять квазібалістичною траєкторією. Це стало можливим після того, як Росія зупинила випуск "Кинджалів" і Х-32 та перекинула ресурси на балістику.

Що робити

Варіантів залишається небагато: бити по підприємствах, які виробляють компоненти для балістики (Україна вже давно намагається це робити), і полювати на самі пускові установки.

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров вважає найефективнішим способом протидії балістичним ударам саме знищення пускових установок власними балістичними ракетами одразу після запуску.

"Росіяни повинні розуміти, що через кілька хвилин після запуску вся команда, яка запускає ракету, повинна загинути від нашої балістичної ракети. Росіяни повинні розуміти, що підійти до пускової й узагалі підвести її в зону можливого запуску – це на 90% гарантована смерть. От тоді буде певний результат", – наголосив ексміністр.

Він додав, що є й інші способи боротьби з балістичними запусками, однак вони значно складніші.

"Є багато різних інших операцій, про які ми не можемо говорити. Вони потребують детальної розвідки, багато дронів, реактивних засобів ураження, але це все не так працює, якщо не бити власною балістикою по місцях запуску", – зазначив Федоров.

Українські військові впродовж війни неодноразово атакували російські пускові – зокрема, до "Іскандера-М", "Циркона" і С-400. Іноді їх ловили просто на марші, але частіше вони ставали мішенню для безпілотників на полігонах і базах зберігання.

"Військові знають, що їм потрібно знищувати пускові [установки] ворога, таким чином зменшувати удари по Україн: по стратегічно важливій інфраструктурі, по цивільному населенню, по військовим. Безумовно, вони цим займаються і будуть це робити", – заявляв 5 серпня президент Володимир Зеленський.

Чому вполювати їх непросто

Балістику росіяни запускають, зокрема, з ОТРК "Іскандер", які, як пише Defense Express, можуть бути на позиції до 20 хвилин: 16 хвилин після прибуття потрібні на запуск першої ракети і лише чотири – на запуск другої. Тому в полюванні на ці ОТРК час іде на хвилини. Окрім того, окупанти змінюють маршрути й місця запуску, маскують пускові, прикривають їх засобами РЕБ і ППО.

"Пускова "Іскандера" – це мобільна система на колісній базі, яка приїжджає [на локацію] в певний час – коли, скажімо, хмарно або ніч, і не видно із супутників, – займає позицію і може якийсь час чекати команди. Потім команда "пуск" – ракети ще у стратосферу не влетіли, а вони вже згортаються і їдуть геть. Тому знищити такі пускові непросто", – наголошували в Повітряних силах ЗСУ.

Щоб устигнути, Україні потрібно або заздалегідь знати, де саме розгорнуть пусковий майданчик, або мати зброю, здатну за лічені хвилини після виявлення влучити в ціль.

Що стосується виявлення, то Флеш зазначав, що всю інформацію про пуски чи підготовку пусків балістики Україна одержує від партнерів

"Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску", – заявляв він.

Тобто про пуск "Іскандерів" Україна зазвичай дізнається вже тоді, коли розрахунок стоїть на точці, а за 15–20 хвилин уже зникне звідти.

Чим бити по "Іскандеру"

За таких обставин єдина зброя, яка теоретично встигає уразити пускову "Іскандера" до того, як та втече, – надшвидкі балістичні ракети з дальністю 200–500 км. Україна такі розробляє: комплекси "Сапсан" ("Грім-2") і FP-9 мають заявлену швидкість 2000–2300 м/с, тобто здатні подолати відстань до російської пускової за дві – чотири хвилини. Але обидва комплекси поки на стадії випробувань, а перші бойові пуски FP-9 розробники обіцяють не раніше за осінь.

Другий варіант – middle-strike безпілотники, але щоб подолати умовні 300 км до пускової, їм знадобиться майже дві години. Реактивні дрони-ракети на кшталт "Барса" чи "Пекла" впораються за 30–60 хвилин, але й цього замало.

Такий підхід має сенс лише тоді, коли Україна заздалегідь засікає висування "Іскандера" чи сам майданчик – наприклад, розвідувальним БПЛА – і встигає запустити ударні дрони. Тільки є ризик, що росіяни й самі помітять розвідник над своєю територією: заглушать, зіб'ють або просто перенесуть пуск в інше місце.

Потрібні Starlink

Був би ще варіант бити по пускових на марші – якби над територією РФ працював Starlink.

Федоров 6 серпня підтвердив, що намагається дістати можливості використовувати інфраструктуру Starlink для ударів по російських пускових установках балістичних ракет на території Росії. За даними джерел The Atlantic в оточенні ексміністра, Маск поки відмовляє у цій послузі Україні. Мільярдер сперечається з Федоровим щодо ризику ймовірної ескалації, зазначають джерела.

Тож системне знищення російської балістики "на землі" поки залишається для Києва завданням на межі можливого. Розв'язати його до зими вдасться хіба що за умови різкого нарощення власних спроможностей – або термінової допомоги партнерів, підсумовує "BBC News Україна".