Куба після звернення до РФ придбала сотні БПЛА й обговорює ймовірні атаки на об'єкти США

Світ

Влада Куби нещодавно почала обговорювати плани щодо використання понад 300 придбаних дронів для ударів по військових об'єктах США. Про це 17 травня поінформував Axios, посилаючись на дані розвідки США.

За даними ЗМІ, цілями атаки можуть стати військово-морська база США в затоці Гуантанамо на південному сході Куби й місто Кі-Вест (штат Флорида), розташованому приблизно за 145 км на північ від Гавани (столиці Куби).

Як вважає співрозмовник Axios, ці розвіддані, котрі можуть стати приводом для військових дій США, демонструють, наскільки адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає Кубу як загрозу через розвиток війни дронами і присутність іранських військових радників у Гавані.

Представник Центрального розвідувального управління США повідомив ЗМІ, що директор ЦРУ Джон Реткліфф під час своєї поїздки на Кубу 14 травня прямо попередив місцевих посадовців про неприпустимість участі у військових діях. Він також закликав їх відмовитися від тоталітарного правління, натомість США знімуть санкції.

За словами представника ЦРУ, Реткліфф дав зрозуміти, що Куба більше не може слугувати "платформою для противників, які просувають ворожі плани" в західній півкулі.

За словами американського високопосадовця, протягом останнього місяця кубинська влада зверталася до Росії з проханням про постачання додаткових дронів і військового обладнання. Посадовець послався на перехоплені розвіддані, котрі також вказують на те, що кубинські розвідники намагаються дізнатися, як Іран "чинив опір" США.

За оцінками американських посадовців, до 5 тис. кубинських військових воювали на боці Росії у війні проти України й деякі з них поінформували військове керівництво острова про ефективність ведення війни за допомогою дронів. За оцінками американських посадовців, Росія заплатила уряду Куби приблизно $25 тис. за кожного військового, скерованого в Україну.

Як заявив високопосадовець, кубинські військові – "частина м'ясорубки" нелегітимного президента РФ Володимира Путіна.

Контекст

Після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро в січні Трамп заявляв, що Куба "протягом багатьох років" жила "завдяки великим обсягам нафти і грошей із Венесуели", але тепер у Венесуели "є Сполучені Штати". Глава Білого дому настійно рекомендував" Кубі "укласти угоду, поки не стало занадто пізно". У відповідь президент Куби заявив, що США не будуть диктувати, що їм робити.
ЗМІ писали, що США прагнуть змінити комуністичний режим на Кубі до кінця 2026 року. Зокрема, Вашингтон має намір послабити його, перекривши постачання нафти, яка забезпечує Кубу електроенергією. За оцінками економістів, Куба може залишитися без нафти протягом кількох тижнів, що призведе до повної зупинки економіки. Після цих погроз Трампа ізолювати острів від постачання нафти там оголосили надзвичайний стан.
Європейські дипломати попередили, що кампанія тиску США на уряд Куби може спровокувати гуманітарну кризу на острові, де проживає приблизно 10 млн осіб, і це призведе до масового виїзду людей або навіть голоду, зазначило Bloomberg.
15 березня Трамп розповів, що Сполучені Штати можуть незабаром досягти угоди з Кубою або ухвалити інші рішення щодо острівної держави.
13 квітня глава Білого дому заявляв, що після воєнної операції в Ірані адміністрація президента США може розглянути подальші кроки на Кубі.
10 квітня стало відомо, що США й Куба провели перші за 10 років непублічні переговори.