Китай будує зв'язки з тими, хто прийде після Путіна. Він більше не взірець для Сі Цзіньпіна – WSJ 

У травні Путін знову намагався "продати" Пекіну проєкт щодо газопроводу "Сила Сибіру – 2", проте не досяг бажаного. Китайські чиновники чітко дали зрозуміти, що контракт можливий лише за умови, що Росія постачатиме газ за значно нижчою ціною. Видання зауважило, що Пекін фактично вимагав від Кремля субсидувати цей проєкт і закликав не повертатися до теми, доки умови не зміняться.

WSJ звернула увагу на те, що повномасштабна війна скувала Росію і дала Сі Цзіньпіну важелі для завершення структурного зсуву у відносинах. Колись вони виглядали як партнерство майже рівних, натомість у нинішній моделі відносин Китай домінує практично в усіх сферах.

Водночас союз Пекіна й Москви має слабкі місця. Китайські товари заполонили російський ринок, створивши додатові проблеми для російських виробників і нові політичні ризики для Кремля. Крім цього, Москва дедалі частіше фіксує спроби китайського шпигунства серед чиновників середньої ланки, але замовчує їх, аби не псувати відносини. ідеться у публікації.

Журналісти вказують на те, що залежність РФ від Китаю стає все більш очевидною. На підтвердження наводять той факт, що у 2013 році на Китай припадало лише 10% зовнішньої торгівлі Росії, натомість нині цей показник зріс майже до 40%. Третина російських експортних доходів припадає на Китай, тоді як частка РФ у торговому обороті Китаю становить менше 4%.

Також WSJ нааписала, що Пекін вибудовує контакти всередині Росії, виходячи далеко за межі постаті Путіна. Китай налагоджує зв’язки з чиновниками та представниками еліти, які визначатимуть російську політику, коли чинний глава Кремля залишить посаду. Для того, щоб мати вплив на країну й надалі.

Аналітики вважають, що Китай має реальний шанс перетворити Росію на "гігантський Лаос" чи "гігантський Пакистан", що залежать від Пекіна значно більше, тісніше з ним пов’язані і дивиться на нього як на "модель розвитку та джерело модернізації".