Світ

Наслідки можуть бути катастрофічними. Венс сумнівається в даних про війну в Ірані, які надає Пентагон – ЗМІ

28 квітня, 14.14 Этот материал также можно прочитать на русском

Віцепрезидент США Джей Ді Венс сумнівається в достовірності того, як Пентагон описує війну в Ірані, і занепокоєний імовірним заниженням оцінювання скорочення американських запасів зброї. Про це він неодноразово говорив на закритих зустрічах, написало The Atlantic 27 квітня.

За даними джерел видання, Венс говорив із президентом США Дональдом Трампом про наявність певних ракетних систем. Наслідки різкого скорочення запасів зброї у США можуть бути катастрофічними, написав ЗМІ: американській армії доведеться використовувати зброю, призначену для "захисту Тайваню від Китаю, Південної Кореї – від Північної і Європи – від Росії".

Радники Венса, які розмовляли із журналістами, кажуть, що він висловлює ці побоювання як власні, не критикує особисто главу Пентагона Піта Гегсета чи главу Об'єднаного комітету штабів Дена Кейна і намагається уникнути конфлікту у військовому кабінеті Трампа.

Однак позитивні оцінки оборонного відомства США надають "щонайменше" неповну картину війни. Іран, за оцінками розвідки, з якими ознайомилися журналісти, зберіг дві третини своїх ВПС, основну частину ракетних комплексів і швидкісних катерів, які можуть мінувати Ормузьку протоку.

Венс від початку скептично ставився до воєнної кампанії в Ірані, повідомив ЗМІ. З її закінченням, за даними видання, він пов'язує своє політичне майбутнє.

Гегсет також зацікавлений у тому, як закінчиться війна: він, за даними видання, теж має політичні амбіції, можливо, навіть хоче балотуватися у президенти. Однак його кар'єра залежить від збереження підтримки президента "за будь-яку ціну", і глава Пентагону, хоча й має менше підтримки республіканців у Конгресі, ніж інші міністри, досі близький із Трампом, кажуть джерела видання.

Він намагається говорити президенту те, що той хоче чути, – і це небезпечно, додав високопосадовий співрозмовник видання.

Контекст

Воєнна кампанія США й Ізраїлю в Ірані розпочалася 28 лютого. Після погроз Трампа про "загибель цілої цивілізації" 7 квітня сторони погодилися на двотижневе перемир'я: протягом цього часу Сполучені Штати не завдаватимуть ударів по Ірану, а Тегеран відкриє Ормузьку протоку.
11 квітня делегації США й Ірану провели переговори у столиці Пакистану Ісламабаді, проте їм не вдалося укласти угоду. Після цього Трамп 12 квітня оголосив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США.
Наступний раунд переговорів мав відбутися 21 квітня, однак делегація американських посадовців не вирушила в Пакистан. Пізніше Трамп написав, що Пакистан звернувся до нього із проханням продовжити режим припинення вогню в Ірані для продовження переговорів. The New York Times із посиланням на американського посадовця писала, що через відсутність реакції з боку Тегерана дипломатичний процес фактично поставлено на паузу, хоча самого візиту на той час формально скасовано не було.