Російські атаки на українські заводи можуть посилювати позиції виробників РФ на ринку ЄС – NV
Українські підприємства працюють в умовах воєнної агресії РФ, а російські виробники зберігають доступ до міжнародних ринків, зазначило NV
Фото: depositphotos.com
Росія завдає ударів по українських металургійних підприємствах, зберігаючи частковий доступ до міжнародних ринків металопродукції. Зокрема, Європейський союз не відмовився остаточно від постачань металопродукції з РФ. Україна має домагатися посилення обмежень на російську продукцію, пише в колонці для NV військовослужбовець і колишній бізнес-кореспондент Артем Ільїн.
Протягом минулого місяця російські агресори уразили щонайменше чотири українські металургійні підприємства – "Запоріжсталь", "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Каметсталь" і Дніпровський металургійний завод. Унаслідок ударів були загиблі й поранені, йдеться в матеріалі.
На "АрселорМіттал Кривий Ріг" пошкоджень зазнали виробничі об'єкти, що призвело до зупинення окремих процесів. "Запоріжсталь" і "Каметсталь", за даними видання, після атак повністю зупиняли виробництво.
Нові удари стали черговими втратами для галузі, яка вже зазнала скорочення виробничої бази після окупації частини промислових підприємств Донбасу 2014 року і втрат великих металургійних активів у Маріуполі, Авдіївці й інших містах після початку повномасштабного вторгнення. У 2024–2025 роках галузь також втратила Покровську вугільну групу.
За словами Ільїна, після початку повномасштабної війни українські металургійні підприємства адаптували виробництво до нових логістичних умов і дефіциту електроенергії, але нові атаки призводять до зупинення підприємств і можуть впливати на зайнятість, експортний виторг і податкові надходження.
Видання звернуло увагу на ситуацію на міжнародних ринках. Українські підприємства працюють в умовах воєнних ризиків і витрачають кошти на відновлення пошкоджених потужностей, тоді як окремі російські виробники зберігають можливість постачати продукцію до ЄС.
Зокрема, російські компанії НЛМК, "Евраз" та інші й далі мають доступ до європейського ринку через чинні винятки й перехідні механізми. За наведеними в матеріалі оцінками, 2026 року Росія може доправити до ЄС приблизно 3 млн тонн сталевих слябів.
Водночас українські виробники стикаються з додатковими торговельними обмеженнями, зокрема механізмом CBAM і новими імпортними квотами ЄС, які скоротили можливості для експорту української сталі.
На думку NV, Україна має використовувати переговори з європейськими партнерами для посилення обмежень щодо російської металопродукції. Одним з аргументів може бути те, що скорочення українського виробництва внаслідок російських атак створює додаткові можливості для російських конкурентів на зовнішніх ринках.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
