"США не хочуть, щоб їх водили за ніс". Переговори між Лукашенком і США заходять у глухий кут – експерт 

15–16 вересня спецпосланець президента США з питань Білорусі Джон Коул знову відвідав Мінськ і зустрівся з Олександром Лукашенком, який називає себе президентом Білорусі. Однак цього разу сторони домовилися лише про звільнення 25 політв’язнів та скасування американських санкцій щодо двох білоруських підприємств – "Лакокраски" та "Беллесбумпрома".

Раніше масштаби взаємних поступок були значно більшими, зазначає експерт. У грудні 2025 року Лукашенко звільнив понад 120 осіб, а в березні 2026-го – 250. При цьому США раніше знімали санкції з білоруського виробництва калію, "Белавиа" та банків.

Шрайбман звертає увагу, що нинішній раунд переговорів відрізнявся від попередніх. За даними джерел, спочатку Мінськ готував до звільнення приблизно 200 політв’язнів, проте більшість із них на свободу так і не вийшли.

Головна проблема для Вашингтона полягає в тому, що на тлі скасування санкцій репресії в Білорусі не припиняються. Після березневого звільнення 250 осіб список політичних в’язнів поповнився ще на 224 прізвища, а їхня загальна кількість продовжує утримуватися на рівні приблизно 900.

"США не хочуть, щоб їх водили за ніс, пропонуючи нескінченний товар в обмін на кінцевий перелік санкцій", – підкреслює експерт.

При цьому Лукашенко розраховував отримати від діалогу зі США значно більше – зокрема, пом’якшення європейських обмежень і можливість відновити транзит білоруського калію через сусідні країни. Однак спроби Вашингтона переконати Литву, Польщу та Україну дозволити такий транзит поки що не дали результатів.

Експерт допускає й більш оптимістичний сценарій: США можуть оголосити про нові послаблення санкцій і вирішити питання щодо заморожених в американському Citibank $43–44 млн, після чого Лукашенко продовжить звільнення людей.

Утім, Шрайбман підсумовує: у міру просування переговори стають дедалі "затяжними", а ризики того, що процес повністю зупиниться через неможливість залучити ЄС, лише зростають.