Трамп доручив готуватися до тривалої блокади Ірану

Світ

Президент США Дональд Трамп доручив своїм радникам підготуватися до тривалої блокади Ірану, щоб змусити Тегеран піти на поступки щодо ядерного питання. Про це 28 квітня поінформувала The Wall Street Journal із посиланням на джерела.

За даними ЗМІ, на нещодавніх нарадах, зокрема під час обговорення 27 квітня в ситуаційному центрі, Трамп ухвалив рішення продовжити тиск на економіку Ірану і його нафтовий експорт, перешкоджаючи судноплавству до його портів і з них. За словами офіційних осіб, він зробив висновок, що інші варіанти – відновлення бомбардувань чи вихід із конфлікту – пов'язані з вищим ризиком, ніж збереження блокади.

Однак її продовження також затягує конфлікт, який уже призвів до зростання цін на бензин і погіршив рейтинги Трампа.

Глава Білого дому, як пише ЗМІ, хоче посилити тиск на іранський режим, поки той не поступиться в його головній вимозі – ліквідації всіх ядерних програм Ірану. На нараді 27 квітня Трамп заявив своїм помічникам, що пропозиція Ірану знову відкрити Ормузьку протоку, однак відкласти ядерні переговори на заключний етап, довела, що Тегеран веде переговори несумлінно, повідомляє ЗМІ.

Американська блокада скорочує фінансові ресурси Ірану, але зобов'язує американські війська до тривалішого перебування на Близькому Сході – без гарантії, що режим капітулює, пише WSJ.

Прессекретарка Білого дому Анна Келлі заявила, що США досягли воєнних цілей операції "Епічна лють" і що "завдяки успішній блокаді іранських портів Сполучені Штати мають максимальний важіль впливу на режим" під час переговорів.

Деякі посадовці й зовнішні союзники, як-от сенатор Ліндсі Грем, республіканець із Південної Кароліни, відкрито закликають Білий дім і далі чинити тиск на Тегеран. Інші, зокрема наближені до президента бізнес-лідери, побоюються, що закриття Ормузької протоки або продовження війни лише зашкодять економіці, що може стати політичним "смертним вироком" напередодні листопадових проміжних виборів, указує WSJ.

Однак президент і його команда з національної безпеки дійшли згоди, що це позбавило б Вашингтон частини його важелів впливу для поступок від Ірану щодо ядерної програми. Офіційні особи заявляють, що Трамп поки не готовий відмовитися від своєї вимоги, щоб Іран щонайменше зобов'язався зупинити збагачення урану на 20 років і погодився на обмеження після цього строку.

У міру посилення блокади Тегеран може спробувати змусити Вашингтон зробити вибір між подальшою ескалацією конфлікту або відступом і укладенням угоди. Іран, як пише ЗМІ, може відновити атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури в регіоні або націлитися на військово-морські сили США, які забезпечують дотримання блокади. Навіть попри втрати свого надводного флоту, Іран і надалі здатний провокувати зіткнення з американськими військовими, зазначає WSJ.

Контекст

Світові ціни на нафту зросли до максимальних значень за останні роки після початку воєнних дій США й Ізраїлю проти Ірану і, як наслідок, закриття Ормузької протоки, якою транспортували до 20–30% загальносвітового обсягу нафти. 28 квітня ф'ючерси на нафту Brent фіксували на рівні $111,86 за барель.
Зараз протоку блокують і Іран (який вимагає від судновласників сплачувати "податок" у розмірі $1 за кожний барель нафти, котру транспортують), і США (які вимагають, щоб судновласники не платили Ірану за безпечний прохід протокою).
За словами глави Білого дому, Тегеран лише вдає, що сам обмежує судноплавство. Також Трамп заявляв, що блокування силами США Ормузької протоки щодня позбавляє Іран $500 млн.