Країни НАТО відмовилися брати участь в американській блокаді іранських портів

Сьогодні, 10:27

Этот материал также можно прочитать на русском

Країни НАТО відмовилися брати участь в американській блокаді іранських портів

Макрон заявив про ініціативу щодо відкриття Ормузької протоки в межах "суто оборонної місії"
Фото: EPA

Великобританія й Франція вживуть заходів для забезпечення вільного судноплавства Ормузькою протокою після завершення бойових дій на Близькому Сході. Про це 13 квітня поінформувало Reuters.

Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!

Читати

Цей крок, як пише агентство, імовірно, викличе невдоволення президента США Дональда Трампа й посилить напруженість в Альянсі.

Спочатку глава Білого дому заявив, що США співпрацюватимуть з іншими країнами для блокування суден, що проходять Ормузькою протокою, проте пізніше в Центральному командуванні США уточнили, що блокада поширюватиметься лише на судна, які прямують до іранських портів або з них.

Інші країни до цієї блокади не приєдналися. Натомість Великобританія й Франція заявили, що працюють над ініціативою щодо відкриття протоки в межах "суто оборонної місії", пише ЗМІ.

"Ми не підтримуємо блокади... Хай який тиск чинять – а він був досить значним, – ми не дозволимо себе втягнути у війну", – заявив прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер BBC.

Як писав Sky News 12 квітня, у британському уряді наголосили, що й надалі підтримують свободу судноплавства й відкритість Ормузької протоки, яка є критично важливою для світової економіки.

За словами представника уряду, Ормузька протока не має ставати платною для судноплавства.

Також у Лондоні повідомили, що працюють із Францією й іншими партнерами над створенням широкої коаліції для захисту свободи судноплавства.

14 квітня президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що Франція й Великобританія 17 квітня організовують відеоконференцію з країнами, які не беруть участі в бойових діях на Близькому Сході.

Він заявив, що в ній візьмуть участь країни, які готові зробити внесок у багатосторонню й "суто оборонну місію", спрямовану на відновлення свободи судноплавства у протоці, коли це дозволять безпекові умови.

За даними Reuters, у переговорах може взяти участь приблизно 30 країн, зокрема країни Перської затоки, Індія, Греція, Іспанія, Італія, Нідерланди й Швеція.

Контекст

На тлі війни США й Ізраїлю проти Ірану з 1 березня судноплавство Ормузькою протокою майже зупинилося, що призвело до різкого зростання цін на нафту.

10 березня у ЗМІ з'явилася інформація, що Іран нібито почав мінувати протоку. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що військово-морські сили США супроводжуватимуть Ормузькою протокою танкери компаній, які співпрацюватимуть з американцями.

14 березня Трамп закликав Китай, Францію, Японію, Південну Корею, Великобританію й інші країни скерувати свої кораблі для створення умов відкритості й безпеки в Ормузькій протоці.

Опівночі 22 березня Трамп пригрозив ударами по іранських енергетичних об'єктах, якщо Ормузьку протоку повністю не відкриють протягом 48 годин. Після цього представник країни в морському агентстві ООН Алі Мусаві заявив, що судна, які не мають стосунку до "ворогів Ірану", можуть проходити протокою за умови координації заходів безпеки з Тегераном. Про які саме умови йдеться, він не сказав, проте, як повідомляло видання Lloyd's List, Іран почав стягувати плату із суден за "безпечний" транзит Ормузькою протокою. Щонайменше один оператор нафтового танкера погодився заплатити за це приблизно $2 млн.

Як написала New York Post 31 березня, Трамп заявив, що Ормузька протока "відкриється сама собою", а США, за його словами, не доведеться перебувати в Ірані "надто довго".

2 квітня Euronews інформував, що понад 40 країн оголосили про створення коаліції для гарантування вільного й безпечного проходу Ормузькою протокою після завершення гарячої фази війни.