"Злиденне життя підкралося непомітно", "ціни – космос". У що війна проти України обійшлася росіянам 

Три чверті регіонів РФ збідніли за час повномасштабної війни

Свіжий аналіз "Агентства" засвідчив: за підсумками 2025 року реальні (з урахуванням інфляції) доходи бюджетів 65 із 85 російських регіонів виявилися нижчими за рівень "довоєнного" 2021-го. Найгірша ситуація склалася в Кемеровській та Вологодській областях, а також в Інгушетії – там падіння доходів перевищило 30%. Водночас реальні видатки майже у двох третинах суб’єктів, навпаки, зросли – бюджети змушені витрачати більше з меншими доходами.

Найпомітніші проблеми в охороні здоров’я – за даними "Агентства", у 76 із 85 регіонів видатки на медицину скоротилися, а в третині суб’єктів впали більше ніж на чверть.

Єдиний помітний виняток – Курська область, доходи й видатки якої зросли в рази завдяки федеральним вливанням на "відновлення" прикордонної зони після вторгнення туди ЗСУ. Один із небагатьох російських регіонів, який і справді відчув війну, вона ж тепер і підживлює його – коштом решти країни.

За даними Рахункової палати РФ, у першому кварталі 2026 року кількість регіонів із бюджетним дефіцитом зросла до 56 проти 46 за рік до цього, а сумарний дефіцит подвоївся – до 294 млрд руб. (приблизно 163 млрд грн).

Експерт російського Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування Еміль Аблаєв припустив, що за умови збереження поточної динаміки понад 70% регіонів РФ можуть завершити 2026 рік із дефіцитом.

Гроші закінчуються й нагорі

На федеральному рівні ситуація не краща. Ще торік у вересні глава "Сбербанка" Герман Греф заявляв про технічну стагнацію економіки країни-агресора через війну проти України та пов’язані із цим санкції.

А цього літа, за даними Bloomberg, мінфін і Центробанк прямо попереджали Путіна, що економіка країни не витримає подальших видатків на війну. Резерви Фонду національного добробуту вже приблизно на 60% нижчі за довоєнні. Дефіцит федерального бюджету за перші чотири місяці 2026 року на 50% перевищив план на весь рік. Російська економіка практично балансує на межі рецесії, писало агентство.

Наприкінці липня 2026 року в "Сбербанке" визнали, що російські банки просто не мають вільної рубльової ліквідності, щоб і надалі скуповувати держоблігації, якими мінфін латає діру у скарбниці. Виходить замкнуте коло: регіонам бракує грошей із центру, центру – грошей із банків, а банкам – вільної ліквідності, тому що населення розбирає готівку.

А що ж сам Путін? 2025 року він називав заяви про занепад економіки сильно перебільшеними, а ситуацію – "стабільною та надійною". Його думка не змінилася й 2026-го: він вважає паливну кризу в РФ тимчасовою, а стан економіки – стабільним. Але, за даними СЗР України, його оточення просто боїться доносити до нього реальний стан справ.

"Від зарплати до зарплати". Що відчувають пересічні росіяни

Мілітаризація економіки призвела до різкого падіння рівня життя у країні. Свіжі соціологічні дані, зокрема результати опитувань агентств Prognosis і Shopper’s, свідчать: приблизно 81% росіян економить на продуктах. М’ясо, свіжа риба й сезонні овочі стають недоступними для значної частини росіян.

На одязі тепер економить ще 28% росіян, на додаток до 54%, які економили раніше. Росіяни віддають перевагу дешевим китайським підробкам на маркетплейсах або відмовляються від оновлення гардеробу (43% опитаних).

Водночас більшість росіян не пов’язує падіння рівня життя із санкціями, ізоляцією чи агресивною політикою Кремля. Пропагандистські ресурси формують специфічне сприйняття ситуації – фінансові труднощі інтерпретують як "особистий провал" і невміння заробляти гроші.

За даними дослідження компанії "ПрессИндекс", майже половина всіх негативних висловлювань росіян в інтернеті 2026 року пов’язана з браком грошей, ще п’ята частина – зі зростанням цін. Найпопулярнішою фразою року стала "від зарплати до зарплати" – її вжили майже 600 тис. разів, за нею йдуть "працювати за копійки" та "ціни – космос".

Громадська організація Join Ukraine, яка відстежувала сотні тисяч дописів у регіональних Telegram-каналах і "ВКонтакте", повідомила, що жителі підмосковного Дмитрова почали садити картоплю просто на клумбах біля житлового комплексу. Ця історія стала вірусною, поширилася в соціальних мережах, і користувачі в коментарях масово ділилися схожими історіями про грядки біля багатоповерхівок і потребу економити на продуктах.

"Крик душі про непосильні ціни" опублікувало на початку року архангельське видання E1.RU. Його кореспондентка після чергового підвищення орендної плати та ПДВ визнала, що "злиденне життя підкралося непомітно" й економити доводиться буквально на всьому.

"Продукти в магазині дорожчають так швидко, що мені скоро гостро бракуватиме грошей на житло... Раніше для покращення настрою любила мармеладні черв’ячки, поки вони раптово не стали коштувати 100 руб. за 40 грамів. Була одна радість у житті, і її відібрала інфляція! У світі, де 1 кг огірків тепер коштує пів тисячі, сподіватися вже просто нема на що", – поскаржилася вона.

Навіть пропаганді нема чим крити

Пробрало навіть тих, хто має переконувати росіян, що все йде за планом. Z-блогер Євген Гольман, який став зіркою мемів, наприкінці липня записав низку емоційних відео, де, не соромлячись у висловлюваннях, поскаржився на безробіття, податковий тиск на перевізників і загальне відчуття, що країні незабаром настане кінець. На його думку, "все давно продано", і росіянам "придушили кисень".

"Я просто, чесно, ох...їваю, бл...дь, від цієї країни. Податки платимо, щось робимо, все у нас забирають. Ми – раби, нах...й. Закипає все, уже, сука, на заправках б’ються. Вони нам готують, сука, закриття інтернету. Хто вони? Хто, сука, ці люди? Тільки чистки, тільки чистки нас урятують... Ми наближаємося до повного п...здеця", – заявив блогер.