+2 Київ
Ще в листопаді економічний дайджест Bloomberg дійшов висновку, що 2025 рік стане роком скорочення споживчих витрат, оскільки Москва буде змушена обирати між "гарматами" й "маслом", ідеться у статті. Також автори наголошують, що цього тижня ця динаміка стала очевидною: поки нелегітимний президент країни-агресора Росії Володимир Путін узяв участь у церемонії підняття прапора на новітньому атомному підводному човні з балістичними ракетами, продажі автомобілів у червні впали на 30%.
Поворот в економіці також став помітним 25 липня, коли Центральний банк Росії знизив головну процентну ставку на два процентні пункти – слідом за зниженням на один пункт у попередньому місяці, пишуть журналісти. Вони додали, що побоювання щодо інфляції поступаються місцем тривозі щодо зростання. Міністр економіки РФ Максим Решетніков у червні навіть попередив, що РФ на межі скочування в рецесію.
Аналітик із геоекономіки в Bloomberg Economics Алекс Кокчаров заявив, що дедалі більше свідчень складних часів у кількох секторах російської економіки. Він зауважив, що вплив війни, західних санкцій, браку робочої сили, нижчих цін на нафту, зміцнення валюти й високих процентних ставок "бере своє". І оскільки Путін майже повністю зосереджений на військових цілях у війні проти України, ризик, за його словами, полягає в тому, що цивільна частина економіки лише погіршуватиметься.
Військова індустрія й держзамовлення підтримують економіку, але їх уже недостатньо, наголошує агентство.
До повномасштабного вторгнення 2022 року російська вугільна промисловість значною мірою покладалася на гірниче обладнання з Європи, США та Японії, але санкції відрізали доступ до нього, зауважує ЗМІ. Спочатку сподівалися на китайських постачальників, але якість китайської техніки часто не відповідає очікуванням, а доступність обмежена, зазначає медіа. У багатьох випадках замовлення потрібно оформлювати за кілька років наперед, повідомили обізнані джерела.
До повномасштабної війни провідні вугільні компанії зверталися до Європи по фінансування – через кредити й облігації, але тепер цей канал перекрито. ЄС до 2022 року був покупцем приблизно половини експорту вугілля – ці постачання нині заборонені, нагадали журналісти.
Якби військово-промисловий комплекс був досить сильним, сектор сталі мав би зростати, але він також занепадає, ідеться у матеріалі. Там зазначили, що одна з причин – уповільнення будівництва на тлі послаблення ринку нерухомості.
Генеральний директор "Северстали" Олександр Шевельов припустив, що внутрішній попит на сталь знизиться на 10% цього року. Експорт теж страждає – через зміцнення рубля.
Із початку року рубль зріс приблизно на 43% частково завдяки високим ставкам Центробанку (нині 18%), але це зміцнення також знизило дохід від нафти, підкреслило агентство.
За даними Bloomberg, керівники найбільших банків Росії приватно обговорюють можливість звернення до держави по допомогу, якщо рівень проблемних кредитів і далі зростатиме протягом наступного року. За словами джерел, внутрішня оцінка кредитного портфеля значно гірша, ніж демонструє офіційна статистика.
Хоча глава Центробанку Ельвіра Набіулліна заявила, що побоювання щодо капіталу банків "абсолютно безпідставні", гендиректор "Сбербанка" Герман Греф у червні визнав: якість кредитного портфеля погіршується, компанії дедалі частіше змушені реструктуризувати борги.
Головна економістка T-Investments Софія Донець сказала, що залишається "лише вузьке коло галузей із високими темпами зростання – усі пов’язані з держзамовленнями та обороною". Вона наголосила, що "складно знайти інші сектори, які перебувають у "плюсі".
Одне із можливих джерел доходу, на думку авторів статті, – конфіскація активів. Вони додали, що у Росії такі випадки зросли втричі за останній рік. Бізнес-лідери дедалі гучніше б’ють на сполох, говорячи про "хвилю націоналізацій" і неформально порушуючи питання на зустрічах із Путіним, пише видання.
Bloomberg прогнозує, що Путін навряд чи відступиться.
Кокчаров вважає, що "Путіна не турбує, якщо буде добуто менше вугілля, зрубано менше деревини чи впадуть роздрібні продажі". Він додав, що очільник Кремля "повністю сфокусований на досягненні воєнних цілей" і, наймовірніше, "хоче увійти в історію Росії як Петро I чи Катерина II".
