+13 Київ
Росія є постійним членом Ради Безпеки ООН, тому вважає себе практично недоторканною та розраховує, що уникне покарання за свої дії в Україні, написала заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль у колонці на сайті ZN.UA.
"Україна у 2014 році відчула на собі всі особливості російської гібридної агресії, починаючи зі злочинів проти Майдану, захоплення "зеленими чоловічками" Криму, збурення ситуації на Сході через своїх агентів упливу, постачання зброї, боєприпасів, найманців, які вбивали та тероризували місцеве населення, залякуючи тортурами та міфами про бандерівців, що захопили владу в Києві", – зазначила вона.
Зеркаль наголосила, що відповідь на запитання, навіщо Росія це робить, не є очевидною і "схована від загалу викривленням реальності".
"А суть такої поведінки дуже проста: "Ми робимо все так, щоб нам за це нічого не було, для цього стверджуємо та доводимо, що нас тут немає". "Зелені чоловічки", "Бук", зброя — все це з'являлося на території України з Росії, яка продовжує запевняти світ, що вона тут ні до чого. Які ж за таких обставин наявні інструменти можна використати для протидії російській агресії? Ось тут і виявляється, що Росія як постійний член РБ ООН уважає себе майже недоторканною та розраховує на безкарність з огляду на обмеженість міжнародно-правових інструментів, що можуть бути застосовані до її поведінки", – написала заступниця міністра.
Вона додала, що такий розрахунок "цинічний, але не безпідставний". Зеркаль нагадала, що Грузії не вдалося притягнути Росію до відповідальності, і підкреслила, що саме на такий сценарій розраховує РФ й у випадку з Україною, оскільки знає, що може заблокувати будь-яку резолюцію Ради Безпеки.
"РФ свідомо й агресивно уникає навіть не покарання, а просто застосування правових інструментів. Тому єдиний шлях відновлення справедливості — використання наявних обов'язкових інструментів, хоч би якими складними вони були", – заявила Зеркаль.
Із 6 до 9 березня в Гаазі відбулися попередні слухання за позовом України проти Росії, у якому вказано на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові та на Донбасі, включно зі збитим рейсом MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розміру яких у позові не вказано. Окрім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму.
Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців з боку окупаційної влади Криму.
Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи як захід забезпечення позову заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, що погіршують ситуацію.
19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму. Однак суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму.
Зеркаль повідомляла, що Україна повинна надати Міжнародному суду ООН докази за позовом проти Росії до 12 червня 2018 року. Після цього у РФ буде 13 місяців для подання заперечень.
