Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Недоторканність нардепів. Із кого її знімали в Україні протягом 27 років і чим це закінчувалося. Повний список

Цього тижня парламент розглядає зняття недоторканності з шістьох народних депутатів, яких у Генпрокуратурі підозрюють у скоєнні різних економічних злочинів. Масове позбавлення депутатів імунітету в історії України відбувається вперше. "ГОРДОН" з'ясував, як це відбувалося раніше: з яких нардепів уже знімали недоторканність для притягнення до відповідальності й до чого це призвело.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Статус народного депутата передбачає імунітет від кримінального переслідування
Статус народного депутата передбачає імунітет від кримінального переслідування
Фото: forum.violity.com
Тетяна РАЙДА
Заступник головного редактора

Із шістьох народних депутатів, яких Генпрокуратура просить позбавити депутатського імунітету, Рада 11 липня погодилася на притягнення до кримінальної відповідальності трьох: Олеся Довгого ("Воля народу"), Максима Полякова ("Народний фронт") і Борислава Розенблата (після внесення подання ГПУ вийшов із фракції Блоку Петра Порошенка). Затримувати й заарештовувати їх парламент не дозволив – прокуратура просила надати їй таку можливість стосовно Полякова й Розенблата. Двох нардепів колеги відмовилися позбавляти недоторканності: Євгена Дейдея ("Народний фронт") та Андрія Лозового (Радикальна партія).

Сьогодні регламентний комітет розглянув подання на нардепа від Опозиційного блоку Михайла Добкіна і визнав його обґрунтованим, тепер прохання ГПУ зняти з нього депутатський імунітет має обговорити парламент. За що Генеральна прокуратура хоче притягнути до відповідальності кожного з них – "ГОРДОН" докладно писав два тижні тому.

В Україні до вчорашнього дня парламент позбавляв депутатів недоторканності 12 разів. Протягом 24 років – починаючи з 1990-го, коли діяла ще Верховна Рада УРСР, до 2014-го – депутати зняли імунітет усього з шістьох колег. Решта втратила недоторканність уже після Революції гідності.

1990 рік. Степан Хмара

В'язня радянських таборів Степана Хмару, обраного у Верховну Раду УРСР від округу у Львівській області, парламент позбавив недоторканності в листопаді 1990 року. Народного депутата обвинуватили в організації побиття в переході метро полковника міліції Вадима Григор'єва. Це сталося 7 листопада, коли на державному рівні святкували День Жовтневої революції.

Хмару заарештували 11 листопада і на час слідства помістили до СІЗО, де він просидів до квітня 1991 року. Він повернувся до депутатської роботи, відмовлявся з'являтися до суду на знак протесту, через що 18 липня 1991 року київський ОМОН брав штурмом номер у готелі "Україна" (зараз – Premier Palace), у якому політик забарикадувався разом із соратниками й журналістами. Тоді його доправили до суду силою, і політик оголосив голодування.

Після ДКНС і розпаду СРСР справу було закрито. Хмару ще двічі обирали в парламент незалежної України.

1994 рік. Юхим Звягільський

Народного депутата всіх вісьмох скликань Юхима Звягільського в 1994 році, під час його другої каденції, обвинуватили в перевищенні службових повноважень і розкраданні $19,9 млн. На той момент він не був у жодній партії і був обраний за мажоритарним округом у Донецькій області.

За версією Генпрокуратури, державний концерн "Украгротехсервіс" нібито на підставі фальшивих документів уклав угоду зі швейцарською компанією "Гленкур" про постачання нафтопродуктів. Звягільський на той момент був засновником "Діамант-банку" – гаранта угоди.

До зняття обвинувачень і повернення недоторканності він переховувався від кримінального переслідування в Ізраїлі, куди поїхав іще до рішення парламенту про зняття імунітету. Розслідування вели паралельно в Україні та Швейцарії, кримінальної складової в контракті не знайшли і в 1997 році Звягільський повернувся до України. Він продовжує брати участь у політиці й зараз також є народним депутатом – найстаршим у парламенті.

1999 рік. Павло Лазаренко

В Україні в 1999 році екс-прем'єра і нардепа трьох скликань Павла Лазаренка Генпрокуратура обвинуватила в розкраданні майже $200 млн із держбюджету за допомогою фінансових махінацій під час укладання договорів із російським "Газпромом". За рік до цього його брали під варту у Швейцарії за підозрою у фінансових махінаціях, але відпустили під заставу в розмірі $3 млн.

17 лютого 1999 року парламент ІІІ скликання позбавив дніпропетровського нардепа-мажоритарника депутатської недоторканності, але він покинув Україну за два дні до голосування.

20 лютого Лазаренка затримали в аеропорту Нью-Йорка за порушення паспортного режиму, висунули обвинувачення за 53 статтями, зокрема – про здирництво та відмивання грошей. За рішенням суду від провів у в'язниці 13 років (вісім – у тюрмі та п'ять – під домашнім арештом) і виплатив США $10 млн штрафу.

Звільнився у 2012 році, живе у США. Протягом останніх 10 років триває судовий розгляд департаментом юстиції США і захистом Лазаренка за право розпоряджатися його заарештованими коштами та майном. У травні цього року українська влада дістала запевнення від профільних служб США, що у разі рішення суду про конфіскацію коштів екс-прем'єра України Павла Лазаренка більшу їхню частину передадуть Києву.

2000 рік. Віктор Жердицький

Народного депутата України III скликання Віктора Жердицького, обраного за мажоритарною системою в закарпатському окрузі, обвинуватили в розкраданні грошей, призначених для виплат остарбайтерам Другої світової війни.

Через "Градобанк", де він раніше був головою правління, виплачували компенсації жертвам нацизму від німецького уряду, а в 1997 році головне контрольно-ревізійне управління виявило нестачу в розмірі 86 млн німецьких марок ($54 млн). У березні Жердицького взяли під арешт, але потім звільнили під заставу, а влітку 1998 року він став народним депутатом.

11 жовтня 2000 року Жердицького заарештували в Німеччині. Генпрокуратура вимагала екстрадувати банкіра, а Верховна Рада позбавила депутата недоторканності заочно. Але влада Німеччини відмовила у видаванні, і німецький суд у 2004 році засудив його до п'яти років і 10 місяців позбавлення волі.

Депутат оскаржив це рішення і домігся його скасування у Федеральній судовій палаті Німеччини, а також компенсації в розмірі €108 тис. Загалом він провів у німецькій в'язниці шість років, на початку 2005 року повернувся до України. Нових підозр Генпрокуратура йому не висувала.

2001 рік. Микола Агафонов

Народного депутата України III скликання від Аграрної партії обвинуватили в розкраданні державного майна в підпорядкованому йому радгоспі "Науковий".

За даними СБУ, Агафонов співпрацював із Павлом Лазаренком: агрофірма отримувала державні товарні кредити, а прибуток переводила на пов'язані з Лазаренком закордонні рахунки. Кримінальну справу було відкрито у 1998 році, нардепу інкримінували привласнення понад $24 млн.

Верховна Рада дала згоду на притягнення депутата до кримінальної відповідальності лише в червні 2000 року. Його заарештували, але у грудні звільнили під заставу за станом здоров'я: у політика був цукровий діабет і гіпертонія 3-ї стадії, він переніс дві онкологічні операції. Справу призупинили. У вересні 2002 року Агафонов переніс інсульт, упав у кому, нардепу зробили операцію на серці, але він не опритомнів і помер.

2009 рік. Віктор Лозінський

Був народним депутатом України VI скликання, входив до фракції БЮТ. Єдиний нардеп, з якого зняли недоторканність через підозру у вбивстві.

У суді обвинувачення довело, що 16 червня 2009 року він убив у своїх мисливських угіддях Кіровоградської області місцевого жителя Валерія Олійника. Генпрокуратура відкрила кримінальну справу за статтею про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть людини.

Верховна Рада за поданням генпрокурора зняла недоторканність із Лозінського 3 липня 2009 року. Народний депутат переховувався від правоохоронних органів до березня 2010 року, коли добровільно здався. Засуджений до 15 років в'язниці, пізніше строк скоротили до 10 років.

11 червня 2014 року стало відомо, що Лозінського нібито за станом здоров'я відпустили. Наступного дня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що Лозінського було затримано групою карного розшуку та повернуто до Бориспільської виправної колонії №119. 24 червня 2014 року Апеляційний суд Київської області скасував рішення суду про звільнення Лозінського через хворобу.

Наприкінці лютого 2016 року Бориспільський райсуд підтвердив, що Лозінський може бути звільнений умовно-достроково. Захист Лозінського вважає, що колишній нардеп у колонії поводився дисципліновано і старанно працював. Прокуратура оскаржила це рішення, але 6 квітня 2016 року Апеляційний суд Києва підтвердив законність дострокового звільнення екс-нардепа.

Касаційну скаргу прокуратури задовольнив Вищий спеціалізований суд, який скасував рішення апеляційної інстанції. Отже, Лозінський повинен перебувати у в'язниці до 1 березня 2020 року.

2014 рік. Олег Царьов

Нардеп від Партії регіонів Олег Царьов був першим парламентарієм, з якого зняли недоторканність після Революції гідності за сепаратизм.

Генпрокуратура внесла у Верховну Раду подання на притягнення до відповідальності та арешт Царьова 13 травня, у квітні було відкрито кримінальне провадження за статтею про загрозу територіальній цілісності України. Царьов підтримував проведення незаконного референдуму у Криму, під час збройного конфлікту на Донбасі перейшов на бік проросійських сепаратистів.

У день голосування нардеп був уже на території окупованого Росією півострова, а з липня 2014-го до травня 2015 року головував у "парламенті "Новоросії".

Оголошений у розшук СБУ, проти Царьова триває процес заочного засудження.

2015 рік. Ігор Мосійчук

Нардепа від Радикальної партії в парламенті VIII скликання Ігоря Мосійчука позбавили недоторканності та затримали ввечері 17 вересня 2015 року у Верховній Раді. Суд узяв нардепа під варту, Мосійчук оголосив голодування.

Генеральна прокуратура порушила проти депутата кримінальне провадження за п'ятьма статтями Кримінального кодексу. Зокрема йому інкримінували хуліганство, погрози стосовно судді та отримання неправомірної вигоди.

У парламенті генпрокурор Віктор Шокін продемонстрував зняте прихованою камерою відео, на якому Мосійчук обговорює з невідомими особами одержання хабара за розв′язання проблем із державними органами влади та скерування депутатського запиту. Усе це, за версією прокуратури, було пов'язано з лобіюванням бізнес-інтересів. Мосійчук заявив, що відео змонтоване і грошей він не отримував.

17 листопада 2015 року Вищий адміністративний суд України визнав незаконною постанову парламенту про зняття недоторканності через порушення регламенту (подання генпрокурора не пройшло через регламентний комітет перед винесенням на обговорення у сесійній залі). Рада оскаржила це рішення у Верховному Суді, але той підтвердив вердикт Вищого адмінсуду.

27 квітня 2016 року Генпрокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно Мосійчука, який продовжує роботу в парламенті.

6 липня 2017 року в Києві генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Генпрокуратура знову готова внести подання про зняття недоторканності з нардепа, й обіцяв до кінця літа завершити всі перевірки та внести нове подання "в попередньому викладі або в розширеному".

2015 рік. Сергій Мельничук

У Генпрокуратурі стверджують, що обраний за списком Радикальної партії нардеп Сергій Мельничук створив збройну банду, яка із травня до вересня 2014 року нападала на підприємства, установи й окремих осіб і відбирала майно.

ГПУ інкримінує Мельничуку та його підлеглим напад на інших членів батальйону "Айдар" для заволодіння волонтерською допомогою в Ірпені та Житомирі, напад на правоохоронців у Києві, щоб перешкодити затриманню екс-директора "Укрспирту" Михайла Лабутіна, організацію незаконної акції протесту під Міністерством оборони, викрадення у лютому 2015 року офіцера "Айдару" Ігоря Радченка.

3 червня Верховна Рада України дозволила Генпрокуратурі притягнути його до кримінальної відповідальності. Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 364 тис. грн. Із фракції Радикальної партії Мельничука виключили після того, як він увійшов до складу групи "Воля народу". Зараз нардеп не входить до жодної групи чи фракції.

Кримінальне провадження проти нього триває, 19 червня нардеп був на допиті у СБУ.

2016 рік. Сергій Клюєв

Верховна Рада зняла недоторканність з обраного до парламенту за мажоритарним округом у Донецькій області нардепа Сергія Клюєва 3 червня 2015 року.

Генпрокуратура інкримінує йому шахрайство, привласнення майна в особливо великих розмірах, зловживання службовим становищем. За версією слідства, Клюєв привласнив цінні папери ВАТ "Завод напівпровідників" і майновий комплекс ТОВ "Силікон". Також слідчі стверджують, що нардеп допоміг "Заводу напівпровідників" отримати €200 млн кредитів у державного "Укрексімбанку" і привласнив 250 млн грн державних коштів, призначених для незахищених верств населення. Клюєв допомагав Януковичу привласнити резиденцію в "Межигір'ї", уважають у ГПУ.

У парламенті V, VI і VII скликань Клюєв був нардепом від Партії регіонів, але у 2014 році вийшов із фракції.

У день голосування щодо недоторканності від намагався вилетіти до Відня, але в аеропорту Бориспіль його затримали прикордонники. 4 червня депутат був викликаний на допит у ГПУ, не з'явився на нього і був оголошений у всеукраїнський розшук.

За два тижні після зникнення Клюєва генпрокурор звернувся до Ради з поданням про його затримання й арешт. 28 січня 2016 року Верховна Рада дала свою згоду. У квітні 2016 року глава МВС Арсен Аваков повідомив, що Інтерпол оголосив нардепа-утікача в міжнародний розшук. За інформацією народного депутата від "Народного фронту" Антона Геращенка, Клюєв виїхав за кордон через окуповані території Донбасу.

2016 рік. Олександр Онищенко

Онищенко фігурує у справі про зловживання під час реалізації газу, видобутого за участю компанії "Укргазвидобування". За даними слідства, державі було завдано збитків на суму майже 3 млрд грн: Онищенко через підставні фірми виводив гроші з компанії. Загалом установили 20 осіб, які, як уважають слідчі, входили до складу злочинної організації.

За інформацією Генеральної прокуратури, нардеп покинув Україну 2 липня 2016 року. За три дні, 5 липня, Верховна Рада підтримала подання генпрокурора про притягнення до відповідальності, затримання та арешт Онищенка.

Сам він відмовився бути присутнім на засіданні парламенту, заявивши, що його "підставили й кинули". 29 липня він повідомив, що перебуває в Лондоні і готовий відстоювати свою правоту у британському суді. Із Лондона він дає інтерв'ю і публікує нібито зроблені в Україні та Великій Британії аудіозаписи, у яких ідеться про корупційні домовленості між ним та представниками влади, зокрема – із президентом Петром Порошенком. Служба безпеки України підозрює Онищенка в державній зраді.

2016 рік. Вадим Новинський

3 листопада 2016 року генеральний прокурор Юрій Луценко передав подання до Верховної Ради про зняття депутатської недоторканності з нардепа від Опозиційного блоку Вадима Новинського через підозру в перевищенні влади і службових повноважень під час незаконного позбавлення волі архієпископа Олександра Драбинка.

16 листопада Луценко повідомив, що є докази провини депутата. Але регламентний комітет не підтримав рішення про позбавлення Новинського депутатської недоторканності та звернувся до генпрокурора з проханням надати додаткові матеріали й пояснення. У відповідь Луценко заявив, що надання деяких документів у справі Новинського порушує таємницю слідства.

У підсумку 28 грудня 2016 року Верховна Рада дозволила притягти Новинського до кримінальної відповідальності.

3 липня 2017 року генпрокурор заявив про підготовку нового подання, яке буде пов'язане з економічними злочинами. Новинський у відповідь повідомив, що відтоді, як його наприкінці минулого року позбавили депутатської недоторканності, він так і не отримав підозри від Генеральної прокуратури.

***

На осінь цього року Луценко анонсував нові подання на нардепів, але імен не назвав. Поки Рада 11 липня обговорювала недоторканність п'ятьох своїх колег, голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький написав у Facebook, що передав на узгодження до ГПУ подання на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від "Народного фронту" Дениса Дзензерського – за недостовірні дані в декларації.

Президент України Петро Порошенко 8 липня заявив, що підготував зміни до Конституції України щодо скасування депутатської недоторканності для всіх народних депутатів.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонена нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Будь ласка, не використовуйте caps lock. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їхнім авторам закривати доступ до обговорення.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
12 липня, 2017 20.12
12 липня, 2017 18.34
12 липня, 2017 18.22
 

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації
 

Спецпроекти

Усі спецпроекти