+22 Київ
10 квітня Верховна Рада розпочала розгляд трьох законопроєктів, пов'язаних із мобілізацією. Зокрема, парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №10379 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за військові правопорушення, а також проєкт закону №11079-1, який передбачає можливість мобілізації засуджених за нетяжкими статтями. Окрім того, Рада почала розглядати поправки, подані до законопроєкту №10449 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (усі три законопроєкти ще можуть зазнати деяких змін під час підготовки до другого читання або внесення правок).
Законопроєкт №10379
Нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко в Telegram писала, що проєкт закону передбачає введення у Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекс нових статей за порушення вимог військового обліку. Штрафи за ухилення від мобілізації або проходження військово-лікарської комісії пропонують збільшити з 510–8500 грн до 8500–204 тис. грн, а строки адміністративного затримання – до трьох років.
"Встановлюються жорсткіші санкції за порушення військового обліку, ніж за деякі військові правопорушення, наприклад, за дезертирство. Пропонується прирівняти відмову від проходження медкомісії до ухилення від призову під час мобілізації", – заявила вона.
Водночас норму про введення кримінальної відповідальності за відмову від проходження медичної комісії із законопроєкту вилучили, зазначав голова комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від "Слуги народу" Сергій Йонушас у коментарі "Українській правді".
Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк у Telegram додав, що законопроєкт у нинішньому вигляді "має багато проблем і жорстких норм". Він припустив, що до другого читання документ буде серйозно змінено.
Законопроєкт №11079-1
Цей документ передбачає можливість мобілізації засуджених. Один з авторів законопроєкту, нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко зазначив, що служити в силах оборони матимуть можливість засуджені за нетяжкими статтями.
"Засуджені за тяжкими статтями: умисне вбивство, зґвалтування, сексуальне насильство, злочини проти основ національної безпеки – не будуть мобілізовані!" – написав він.
Скільки засуджених можуть призвати, якщо документ буде ухвалено, незрозуміло. Колишній голова Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький у коментарі ТСН заявляв, що мобілізувати можна до 10 тис. осіб. За його даними, в ув'язненні станом на кінець 2023 року було приблизно 65 тис. осіб, 20 тис. із яких ще не засуджено.
"Із 40 тис. 4–5 тис. – це жінки, неповнолітні, особи похилого віку. Окрім них, є велика кількість в'язнів, які хворіють, мають інфекційні захворювання, які передаються від однієї людини до іншої. Тобто мобілізувати можна 5–10 тис. ув'язнених", – говорив він.
Якщо розрахунки Старенького правильні і якщо прийняти, що сили оборони потребують 500 тис. новобранців, то мобілізація засуджених закриє 1–2% від потреб ЗСУ.
Законопроєкт №10449
Офіційної версії документа, підготовленої до другого читання, наразі не публікували. Перелік узгоджених профільним комітетом змін опублікували нардепи від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко та Олексій Гончаренко.
Як і пропонував Кабмін, мобілізувати пропонують громадян України віком від 25 до 60 років (чоловіків 18–25 років можуть мобілізувати лише за їхнім бажанням і лише в разі здобуття базової військової підготовки або проходження базової військової служби). Усі чоловіки віком від 18 до 60 років – зокрема ті, які перебувають за кордоном, – зобов'язані уточнити дані у ТЦК, Центрах надання адміністративних послуг або в електронному кабінеті військовозобов'язаного протягом 60 днів після набуття чинності законом, а також завжди мати із собою військово-облікові документи під час воєнного стану. Без цих документів також не можна буде отримати закордонний паспорт, зокрема за кордоном, або консульські послуги. Громадяни України, яких було знято з військового обліку у зв'язку з виїздом за кордон, мають стати на облік протягом місяця.
Для тих, хто не уточнить даних, також передбачено тимчасове обмеження права на керування транспортним засобом – це рішення має затверджувати суд за позовом центру комплектування. У документі, опублікованому Гончаренком, інших санкцій не згадано. В урядовій редакції пропонували також обмежувати право виїзду за кордон та накладати арешт на кошти або інші цінності на рахунках військовозобов'язаного.
У питаннях відтермінування від мобілізації у нинішній версії законопроєкту майже нічого не змінилося порівняно з урядовою редакцією, поданою в Раду. Однак у цій редакції не згадують можливості відтермінування для аспірантів (не зрозуміло, вони позбавлені такого права чи нардепи помилково не згадали їх).
Бронь мають дістати всі держслужбовці категорії "А" (це члени уряду, голови обласних, районних рад, а також сільські, селищні та міські голови), нардепи, судді, не більше ніж 50% військовозобов'язаних держчиновників категорії "Б" та "В", співробітники стратегічних і критично важливих підприємств, співробітники Нацполіції, НАБУ, Держбюро розслідувань, ДСНС, виконавчої служби, судової охорони й інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю Україну. Кабмін також має переглянути перелік уже заброньованих осіб відповідно до цих нововведень.
Одна з найбільш спірних правок – видалення норми про можливість звільнення в запас військових, які після початку повномасштабного вторгнення безперервно служили не менше ніж три роки, а також норми про обов'язкову ротацію бійців на фронті. За даними "Української правди", ці норми видалили із проєкту закону з ініціативи головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Планують, що питання звільнення в запас та ротації буде розглянуто в окремому законопроєкті – на його розроблення знадобиться до восьми місяців, заявили у Міністерстві оборони. На цей момент законопроєкт передбачає можливість звільнення зі служби військових, звільнених із полону, військових, які дістали інвалідність під час служби, військових, обраних суддею, народним депутатом або депутатом Верховної Ради АР Крим, а також генералів (за рішенням військового керівництва) та контрактників, у яких минув строк контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Окрім того, профільний комітет прибрав із законопроєкту положення про додаткові виплати українським військовослужбовцям у тилу й на фронті. "Прибрали в остаточній редакції навіть ці норми, умовні бонуси для військових: додати десятки [10 тис. грн за особливості проходження служби] та сімдесятки [70 тис. грн] "на нулі" [учасникам боїв на фронті]", – писав у Telegram Гончаренко.
Загалом до другого читання нардепи внесли понад 4 тис. правок до законопроєкту (більшість із них профільний комітет відхилив). 10 квітня парламент розпочав їх розгляд, очікують, що завтра, 11 квітня, документ можуть ухвалити в цілому. Перехідні положення законопроєкту передбачають, що в разі схвалення документ набуває чинності за місяць після його офіційного опублікування.
