Багато диванних експертів писало, що потрібно проводити штурм, щоб снайпер "зняв" терориста. Але не буває нічого безпечнішого, ніж переговори

Звільнені в Луцьку, звичайно, у стані після важкого стресу. Але з іншого боку, це величезне полегшення – коли ти залишився живим і відчуваєш, що влада зробила все можливе, щоб звільнення заручників закінчилося успішно. Усі, хто вчора відповідав за цю операцію, перебували у важкому душевному стані. У соцмережах було багато диванних експертів, які писали про необхідність терміново проводити штурм, щоб снайпер "зняв" терориста тощо. Але сидячи на дивані, дуже легко радити. Не буває нічого безпечнішого, ніж переговори. Тому це була головна стратегія.

Із заручниками вчора працювали психологи, медики і слідчі, щоб відтворити картину подій. Чи отримають звільнені люди компенсацію – такої інформації поки в мене немає.

Справжнє ім'я зловмисника встановили впродовж 10–15 хвилин. Ми просто спеціально не розголошували його у ЗМІ, щоб терорист думав, що ми не знаємо, хто він насправді. Відразу ж було складено психологічний портрет – це людина, незадоволена життям, із манією величі. Тому ми ще раз переконалися, що найкраще вести з ним переговори. Ця тактика була успішною.

Зараз триває багато дискусій, чи треба було президенту погоджуватися на умови терориста? Я думаю, президент зробив усе правильно. Найдорожче – це життя людей. До того ж ми знали, що у зловмисника є зброя, він із неї стріляв. Не можна було ризикувати. А президент продемонстрував, що він любить людей, і своєю заявою створив умови, щоб терорист здався.

Тепер потрібно встановити коло спілкування зловмисника і з'ясувати, чи немає в нього спільників. Учора в Харкові провели обшук у людини, яка контактувала з луцьким терористом. У чоловіка вдома виявили цілий арсенал зброї.

Коли терорист вийшов з автобуса, було незрозуміло – можливо, він зібрався підірвати гранату. Під одягом у нього могла бути інша зброя, якої на відстані диванні експерти не побачили б. Тому було ухвалено рішення психологічно придушити волю злочинця – для цього й лунали постріли, були шумові ефекти. Щоб він точно не зробив нічого поганого.

Востаннє Кривош вийшов із в'язниці 2003 року і відтоді вів спосіб життя, який не зацікавлював поліцію або СБУ. У нас є десятки тисяч громадян, які одного разу оступилися і відбули покарання, але вони не йдуть захоплювати заручників і стріляти в центрі міста. Це певні особливості у психології особистості. Дізнатися, що коїться в голові у людини, неможливо.

Я переконаний, що жодного іншого запобіжного заходу, окрім безальтернативного тримання під вартою, суд Кривошу не обере. Далі його чекає судовий розгляд, і він дістане тривалий строк позбавлення волі. Максимальне покарання – довічне ув'язнення.

Джерело: Антон Геращенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора