Я збився з рахунку, скільки в України високоточних та далекобійних РСЗВ. А в Росії – жодної, але там однаково вірять, що у них "друга армія світу"
Ось і закінчився 153-й день війни. На фронті нічого не змінилося. Усі говорять про майбутній наступ на Херсон і навіть (зробивши змовницьке обличчя) натякають, що ніби він уже почався, тільки тсс...
Але жодних зовнішніх ознак цього не видно, і тому ми не будуватимемо жодних версій. Якщо щось крякає, як качка, плаває, як качка, і виглядає, як качка, то це качка. Так і з наступом: його не можна проґавити або почати так, щоб його ніхто не помітив. Наступ не можна замаскувати під оборону, і якщо ви про нього не розповідаєте, це за вас зробить противник.
Росіяни, наприклад, завжди у таких випадках демонструють "добру волю". Їхня "добра воля" – перша ознака українського контрнаступу. А оскільки вони зараз її не виявляють, то й висновки робіть самі. Тож чекаємо. Має бути. Зеленський сказав: ось-ось. Тож ми сповнені надій.
А тим часом "погана" Німеччина, окрім зенітних самохідних установок Gepard, передала Україні ще кілька САУ PzH200 155 мм (українці її сильно хвалять) та (маестро – туш!) три РСЗВ Mars II – аналог англійської М270 (тобто здвоєний HIMARS).
Я вже збився з рахунку, скільки високоточних та далекобійних РСЗВ передали союзники Україні. Якщо скласти всі ці установки, моя арифметика каже, що їх уже 28 (якщо міряти в HIMARS). Нагадаю, що у британської армії їх лише 35. Ще за місяць, я думаю, можна буде сміливо стверджувати, що за цим параметром питання закрито і ЗСУ мають достатню вогневу міць для того, щоб воювати з "другою армією світу".
Я, до речі, якийсь час тому зрозумів, чому путінський агітпроп відвів російській армії друге місце, – для солідності. Виглядає виважено і без "шапкозакидання". Відразу видно: рейтинг складали серйозні і скромні люди. Саме цього ефекту вони й вимагали. Як Фрунзик Мкртчян у "Міміно": у нього вода в Діліжані посідала лише друге місце у світі тому, що перше – у Сан-Франциско...
І не біда, що за військовими витратами Росія міцно посідає п'яте місце, пропускаючи вперед Китай (з військовим бюджетом у п'ять разів більшим, ніж у Росії), Індію та Великобританію. А їй (Росії) у потилицю дихають Франція, Німеччина (цього року обжене) та Саудівська Аравія. Начхати. Друге місце – і все тут.
Нагадаю, що, наприклад, у Великобританії два авіаносці, спущені на воду у 2014-му та 2016 роках, а у Росії один, та й той – "Кузя", якому вже майже 40 років... А ВПС Саудівської Аравії та Ізраїлю більше ніж наполовину складаються з літаків п'ятого покоління ("невидимих"), а в Росії – жодного немає... А ось, до речі, Україна має 28 високоточних, далекобійних РСЗВ, а Росія – не має жодної.
Ось у цьому тупому вихвалянні все російське паскудство: самі собі набрехали і самі ж собі повірили. Подивилися небезпечно на всі боки – начебто ніхто не обурився, всі ввічливо промовчали. Отже, пролізло. Тоді вирішено: тепер завжди говоритимемо, що в Росії "друга армія у світі".
І коли із цих маленьких брехень стікаються струмки у велику річку державної брехні, то наприкінці ми маємо розповіді про ракети з вічним двигуном та про взяття Києва за три дні. Якщо вже чомусь і "немає аналогів" у світі, то це нестримній російській брехні, окозамилюванню і самовихвалянню. Це все якийсь дикий парад "анало-гівнетів", якими забито весь інформаційний простір Росії.
І як змія, яка сама себе кусає за хвіст, Росія сама стала жертвою власного ж міфу про себе саму. І тим страшніше і болючіше розставатиметься із цим міфом, бо йому вже багато років і виросло вже ціле покоління росіян, які увібрали цю брехню в себе, і вона стала частиною їхньої ментальності.
Ах, якби замість імперської величі їм укладали в голову правду! Якби їм розповідали, що Росія – небагата країна, з досить відсталою промисловістю, з дуже нерозвиненою культурою (здебільшого дуже вторинною і складеної зі сліпого наслідування оригінальних західних зразків), із дуже архаїчною та переважно сировинною структурою економіки, з нерозвиненою інфраструктурою та соціальною системою, з відсталою наукою та освітою, то, можливо, усвідомлення того, що вона ледве тримається у списку G-20, змусило б їх зрозуміти: у самій Росії справ безліч, і все, що відбувається за її межами, має їх перестати цікавити років так на 100.
Але ні! Їм розповіли про якогось могутнього гіганта, який устав із колін, який має "другу армію світу". Та так усе добре йому розповіли, так усе це лягло йому на душу, що він як само собою зрозуміле вважав, що настав час провчити хохлів і поставити на місце американців, які зарвалися.
І ось треба їх вилікувати від цієї згубної помилки. Повернути, так би мовити, у реальність. І ця важка місія лягла на Україну. А ми всі їй допомагатимемо. І ліки для росіян є лише одні: військова поразка.
Тому наша справа – правильна. Ворога буде розбито. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Джерело: Alik Kokh / Facebook