Суперсекретні записи спецслужб злили журналістам – і досі ніхто не знає, хто такий цей Джеймс Бонд?
Багато хто з вас прочитав про генерала Ісмаеля Каані, голови підрозділу "Кудс" КВІР, який там третій чи вже четвертий раз уникнув гибелі, відмовившись від зустрічі чи наради в керівництва Ірану в останній момент – і всяке таке. Ну й купа людей така: "Ну звісно, він і є моссадівський шпигун, який усіх аятол і здав". А інша купа людей така: "Яка технічна операція "Моссаду" по дискредитації топового генерала".
Ті, хто повірив у шпигуна, дійсно стали жертвами ізраїльської іпсохи, але й ті, хто каже, що це технічна й геніальна іпсоха, помиляються. Це минулорічний проєкт, і він ні до чого не призвів, більш того, був зроблений настільки всрато й раково, що його миттєво і спалили. І про це написали всі. Просто воннабі експерти по темі цього не знають.
Ну а тепер я як той, хто знає, розкажу вам чутка детальніше.
Каані став головою "Кудс" після того, як Трамп убив Сулеймані у 2020-му. "Кудс" – це підрозділ, який займається створенням мережі іранських проксі та проєкцією сили в регіоні. Та й загалом активними зовнішніми операціями у КВІР. Власне, тому його назва "Кудс" – це, по суті, синонім слова "Єрусалим". Напрямок зрозумілий.
Ніякий Каані не шпигун "Моссаду", він у КВІР від самої Ісламської революції, він той самий повністю ідеологізований дід-колдун на топовій посаді у КВІР, він – кат і вбивця, координатор катів і вбивць. Приведу приклад, дуже показовий на фоні заяв, що війна проти Ірану – це війна проти всіх мусульман.
Саме Каані як заступник Сулеймані відповідав за створення "Фатіміюну" – афганської шиїтської організації, яка воювала в Сирії. У цю організацію вербували навіть афганських дітей. Цих дітей – шиїтів Каані відправляв у Сирію, щоб убивати інших дітей (і взагалі всіх), але вже сунітів. "Фатіміюн" одночасно боровся і проти ІДІЛ, і проти сирійської опозиції. Просто сирійська опозиція в зоні відповідальності "Фатіміюну" була, по суті, загонами самооборони місцевого населення. Тому, якщо казати по-простому, "Фатіміюн" геноцидив місцевих сирійських сунітів, аби оселити в Сирії афганських і пакистанських (потім вони виділяться в "Зайнабіюн") шиїтів. Або якщо говорити коректно (геноцид там не доведений), то "Фатіміюн" так невибірково проводив бойові дії, що це призводило до фактично примусового переміщення людей. Під час наступу Шараа він залишки "Фатіміюну" розмаже об кордон.
Якщо б Каані був шпигуном "Моссаду", він просто міг би гірше працювати. Але він працював добре, так добре, що його проксі остаточно знахабніли.
Каані помилиться, власне, один раз, саме тоді, коли помиляться і "Моссад", і всі ізраїльські розвідки разом. В оцінці розмаху нападу ХАМАС на Ізраїль у 2023 році. Напад буде такий великий, що Ізраїлю доведеться діяти жорстко у відповідь – і тривалий час. Це буде потребувати винесення "Хезболли" в Лівані, що зменшить можливості підтримувати Асада в Сирії, чим скористається Шараа й уся мережа проксі Ірану в регіоні розлетиться, як картковий будиночок. У сенсі, карти все ще є, проксі все ще існують, але єдине керування знищено, хоча це й коштувало Ізраїлю чимало.
Каані завжди був менш публічний, ніж Сулеймані. Він у принципі періодично пропадає з публічного поля на тижні. Його вкрай складно вбити, навіть якщо бажати. Тому, мабуть, пішли іншим шляхом.
Заяви про вбивство Каані або його дивне спасіння від вбивства лунали від ізраїльтян постійно, із самого його призначення. Каані навіть особисто й сам виходив із поясненням, що це робиться спеціально, аби по реакції його союзників і знайомих, по їхніх дзвінках і повідомленнях зрозуміти, де знаходиться Каані. І типу не треба бігати і щось з'ясовувати, якщо з'явилася чергова заява про його смерть.
І продержавні медіа в Ірані ще на початку 2024 року виходили зі статтею, яку я процитую навіть. Ось штатна пропагандистська петрушка аятол прямо каже, у чому мета вбросів про Каані.
Насадження відчуття небезпеки: створити й посилити відчуття небезпеки всередині іранського суспільства, особливо в контексті можливих атак. Ця стратегія спрямована на дестабілізацію внутрішнього середовища й сіяння страху серед населення.
Збір розвідувальної інформації для замаху: зібрати дані про командира сил "Кудс" із метою підготовки потенційного замаху. Отримання релевантної інформації про його місцеперебування й діяльність може створити умови для здійснення атаки.
Дискредитація Каані та провокування внутрішніх розколів: підірвати імідж командира Каані та стимулювати внутрішні розбіжності в Ірані. Через дезінформацію й негативну пропаганду метою є послабити його позиції й посіяти розбрат між різними фракціями всередині країни.
Ну, корочі, всьо понятно, вашу іпсоху прохавали, можна згортатися. Але фіг там, це армія, і тут так не працює.
Якраз у момент після закінчення 12-денної війни вже у 2025-му (коли стало зрозуміло, що Каані не дістали й цього разу) хтось злив The Washington Post розмови ізраїльських спецслужб із якимось іранським генералом КВІР, який по телефону почав обговорювати, як перейти на сторону Ізраїлю. І хоча WP вирізав із запису розмову генерала (тобто не було можливості впізнати за голосом), усі почали обговорювати, що це Каані.
Я хз, хто в це мав повірити. Типу суперсекретні записи, яким 10 днів усього, а може, і менше, хтось викрадає з ізраїльських спецслужб, передає оригінали журналістам, і після цього в Ізраїлі ні скандалу, ні розслідування? Рілі? І потім так і не встановили, хто там такий Джеймс Бонд? Ну, я не знаю, на кого там це було розраховано.
Після цього Ізраїль так само вкидує, що Каані заарештований у Тегерані, потім що під час арешту в нього стався серцевий напад і все таке. Це вже підтримують і катарці, воно там арабським світом шириться, і довелося знову там якось спростовувати. А потім пожежу на якомусь складі в Тегерані видали за черговий замах на Каані, якого він знову дивом уникнув. І таких прикладів – ну вагон.
А також до цього всього (чи то самостійно, чи з порадою) масово підключилися проізраїльські блогери. Які писали, що бажають Каані довгого життя й дякують за співпрацю. Після цього ну взагалі все це перетворилося в якийсь сюр.
Тобто всі ці розповіді про те, як дивом Каані уникає смерті, – це тупо міська легенда, це мем, це прикол, це вигадують іноді просто так, а іноді "Моссадом" та Генштабом АОІ, щоб руку не збивати. Розповідати про те, як там класно дискредитують Каані, чи те, що він шпигун, – це як на повному серйозі аналізувати, чи дійсно Ані Лорак волонтерить на користь ЗСУ. Показує глибину й обізнаність експерта.
На цьому все.
Джерело: Anton Shvets / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора