Навального 5 травня, як завжди, трохи потримають у буцегарні й відпустять, а нам потім довго розбиратися із дітьми-"політв'язнями"

Навальний – не демократична опозиція.

Я бажаю всілякого успіху Олексію Навальному і його партії, але не вийду за його закликом 5 травня:

• Олексій не звернувся по підтримку і погодження ні до мене, ні до жодного політика, якому я вірю і якого поважаю;
• Олексія, як завжди, трохи потримають у буцегарні й відпустять, а нам, нашим юристам потім довго розбиратися з дітьми-"політв'язнями";
• уже немає сумнівів, що Олексій робить це для особистого піару, для того, щоб довести комусь (кому?), що він лідер опозиції. Відповідально заявляю, що він не лідер демократичної опозиції і ніколи ним не був. Хіба тільки в очах кремлівських політтехнологів, які писали на плакатах його ім'я поряд із такими гідними людьми, як Касьянов, Каспаров, Нємцов, Ходорковський, називаючи Олексія лідером опозиції, а їх – "та інші";
• будь-яка політична боротьба демократичної опозиції повинна мати зрозумілу мету. Звісно, Путін не цар. Але і з лав демократичної опозиції не повинен народжуватися лідер із замашками одноосібного правителя – царя;
• заздалегідь програну активну дію опозиції називають не протестом, а провокацією.

Джерело: Константин Боровой / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора