Україні потрібен лобістський турборежим у Вашингтоні, щоб середньостатистичний Джо знав, що допомога Україні відіграє не лише моральну, а й прагматичну роль

Труднощі вашингтонських розстановок.

Як я вже зазначав раніше, Майка Джонсона важко назвати другом України. Шість разів із семи він голосував проти надання допомоги Україні. Він також заявив, що має намір розділити розгляд допомоги Україні та Ізраїлю в межах нового багатомільярдного пакету Байдена. Водночас його риторика на посаді спікера не така погана, як можна було б очікувати, враховуючи, що він затятий трампіст. Він уже зазначив, що "ми не можемо дозволити Володимирові Путіну перемогти в Україні, тому що я не вірю, що він на цьому зупиниться", і це, безумовно, добре.

Але тут варто і враховувати загальний контекст ситуації.

По-перше, я неодноразово зазначав, що республіканців дратує те, що Байден постійно прив'язує допомогу Україні до чогось, наприклад, захисту американців від можливих форс-мажорів, зокрема ураганів. В очах республіканців це схоже на форму шантажу: або голосуйте за все разом, або ідіть виправдовуватися перед своїми виборцями, чому ви не хочете захищати їх від імовірних наслідків природних катастроф.

Вони хочуть, щоб питання розглядали окремо і щоб Білий дім також окреслив деякі критерії надання цієї допомоги, що зокрема свідчить про те, що адміністрація Байдена не надто добре впоралася з комунікаційними завданнями.

По-друге, Джонсону і не тільки, схоже, стає зрозуміло, що світова ситуація має ну геть дуже небезпечний вигляд. У Вашингтоні виникає відчуття, що світ близький до дуже великої війни. Ба більше, 82% американців вважають, що вона почнеться найближчим часом, і це не в останню чергу дало можливість Джонсону стати спікером. Будемо говорити чесно: Майк не так щоб має величезну популярність у лавах своєї ж партії, не в останню чергу тому, що у 2020 році він був чи не основною фігурою, яка хотіла оскаржити результати президентських виборів.

Загалом, безумовно, ситуація складна і неоднозначна, і свідчить про те, що Україні потрібно запустити лобістський турборежим у Вашингтоні та сфокусуватися не так на потребах України на цей момент (про них і так відомо), як на тому, чому для середньостатистичного Джо це відіграє не просто суто моральну роль, а й цілком собі прагматичну. Особливо на тлі поїздок ХАМАС до Москви та поступового, але впевненого формування нової осі зла, яка відверто налаштована проти США та її основних союзників.

Джерело: Jason Jay Smart / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора