На Близькому Сході стираються з лиця землі перлини світової цивілізації. Але це не привертає уваги громадськості, як пожежа в Нотр-Дамі G

Чому благодійність на Заході працює краще, ніж на Сході?

Уже за добу після пожежі в Нотр-Дам-де-Парі тисячі статусів у соціальних медіа натхненно й емоційно описували пожертви іменитих французьких сімей, які виділили більше ніж $700 млн (сума змінюється щодня) на відновлення собору, збудованого на місці першої християнської церкви Парижа.

Поряд із новинами про благородство сімей Арно, Піно і компанії Total почали проводити паралелі з тим, як реагує Захід на те, що відбувається на Близькому Сході. Після руйнування Мечеті Омеядів у Алеппо (найстаріша мечеть міста, де, за легендою, розміщена могила пророка Закарії. – "ГОРДОН"), що має 1350-річну історію, не було такого гучного інформаційного ажіотажу, як у випадку з пожежею в Нотр-Дамі.

І річ тут зовсім не в тому, що пожежа в Парижі торкнулася сердець мільйонів, ставши для багатьох особистою трагедією. І не в тому, що за собором, охопленим вогнем, у режимі реального часу спостерігали сотні мільйонів людей по всьому світу. Питання не в тому, що обговорення руйнування Мечеті Омеядів обмежилося кількома новинами. Проблема навіть не в протистоянні християнського та мусульманського світів, про що можуть сказати.

Із початку 1970-х років Захід активно імплементує концепцію соціальної відповідальності. Саме вона мобілізує компанії та окремих людей враховувати інтереси суспільства і, відповідно, підвищує якість його життя загалом. На Заході цю концепцію, яка вже вийшла далеко за межі корпоративності, дуже чітко сформулювали так: concept of giving back to society (концепція віддавання суспільству). Підсумок – в останні 50 років цей уклад поведінки змінив багато сфер життєдіяльності західного суспільства.

На жаль, мусульманський соціум (умма), на відміну від західного світу, концепцію соціальної відповідальності втілювати в життя, м'яко кажучи, не поспішає. Незважаючи на те, що чимала кількість дуже багатих людей із мусульманських країн живе і працює у Європі і могла б перейняти досвід, жодні руйнування, пожежі, бомбардування або інші катаклізми не викликають у них такої реакції.

У компаній і людей, яким належать багатомільярдні бізнеси по всьому світу, не робили нічого подібного не тільки під час руйнування Мечеті Омеядів у Алеппо, але й коли ІДІЛ підірвав центральну бібліотеку Мосула, знищивши 8–10 тис. книг, серед яких – стародавні праці з філософії, історії, культури. Сотні тисяч сторінок колосальної історичної та художньої цінності виявилися безповоротно втраченими.

Навіть коли знищували історичну мечеть Мар'ям Хатун, збудовану 1821 року на заході Мосула, мечеть "Султана Ваіса" (1838 рік) і мечеть, побудовану за правління халіфа Омара і названу на його честь, не було ні дій, ні кроків, які прикували б увагу світової громадськості до події. Адже йдеться не тільки про споруди ісламської культури. Близький Схід – це сховище перлин світової цивілізації, що знищуються або стираються з лиця землі.

Як не крути, але одна з причин проблеми – у відсутності культури соціальної відповідальності на Сході, яка, навіть, незважаючи на наявність серед стовпів Ісламу обов'язкових пожертвувань (зякат), не мотивує бізнес і приватних осіб на активну соціально відповідальну поведінку. Сюди можна додати й інші причини. Але одна з них уже очевидна.

Тому поки ісламський світ не трансформує концепцію соціальної відповідальності зі звичайної філантропії в образ життя і мислення, домогтися такого блискучого ефекту суспільної злагоди і взаємодії, які весь світ спостерігав після пожежі в Парижі, на жаль, буде неможливо.

Джерело: "ГОРДОН"