Путін жив в омані, що в Україні його всі люблять і зустрінуть із квітами. Як то кажуть, всіх на...бав і себе не забув

Це моя думка і бачення ситуації.

Путін, розв'язавши криваву воєнну авантюру в Україні, не міг уявити, що його щиро ненавидять і чинитимуть опір як військові, так і цивільні люди. Він жив в омані, що його люблять і зустрінуть із квітами. Як то кажуть, всіх на...бав і себе не забув.

Сили, кинуті на захоплення України, виявилися явно недостатніми. Вони підігнали автозаки, СОБР, спецпризначенців, які не вміють воювати, натомість уміють садити на пляшки, відкривати кримінальні справи, лити окріп через ганчірку на обличчі, катувати, підвішувати ластівкою у відділенні на ніч із метою вимагання.

Тактика війни на найближчі дні, тижні, (не дай боже) місяці, зважаючи на все, буде такою: оточувати міста і спричиняти там штучні гуманітарні катастрофи, просячи "зелені" коридори, водночас бомбардуючи гуманітарні вантажі та підвозячи собі озброєння та нових солдатів, поступово від'єднуватимуть світло, газ, опалення, каналізацію, заганятимуть людей обстрілами у підвали та послідовно знищуватимуть цивільну інфраструктуру й логістику, щоб зробити чудову картинку, коли жителі на межі виживання з дітьми дякують "визволителям", які роздають пайки з машини з намальованою Z.

Украй важливо для стійкого і (несподівано для багатьох, включно із самими українцями) доблесного керівництва України дивитися в корінь, "зберігати спокій" та розуміти, що справді рятує не домовленість про псевдокоридор та припинення вогню, а послідовне витискання загарбницьких військ зі своєї території.

Немає жодних сумнівів, що Україна на цьому етапі виграла інформаційну війну, і у Кремлі це розуміють. Тому зараз ллються фейки про бактеріологічну та біологічну зброю, співробітники Запорізької АЕС зізнаються, як були за тиждень від підготовки ядерної бомби, яка долетить до Москви, щоб підірвати Кремль, та інша абсолютно несусвітна гебельсівська маячня.

Мені дуже важко це писати. Мені дуже важко приходити на українські мітинги, де разом із гаслами "Свобода Україні", з якими я повністю погоджуюся, звучить перерахування жертв із боку Росії. І наскільки я люблю Росію, настільки ж я ненавиджу її керівництво. Ми їх не обирали, вони нас не представляють. Я дуже хочу, щоб жертв було менше з обох боків. Це не війна Росії та України, це війна Путіна проти цивілізації, просто Україна здавалася йому легкою здобиччю. Я дуже хочу, щоб війна закінчилася якнайшвидше, щоб це не перетворилося на тривалу, виснажливу для всього народу гуманітарну катастрофу.

Щоб швидко закінчити війну, потрібно швидко діяти. Країна замучена економічною корупцією, не має сучасного озброєння в достатній кількості, і кожен новий день несе дедалі більше безглуздих жертв.

Країни Заходу не надають достатньої військової допомоги, боячись ядерної кнопки, все лягло на плечі стійких духом українців. Але їм справді потрібна зброя. Багато зброї. Захід просто мусить дати її, тому що це битва за його цінності – свободу особистості та демократію, це битва проти авторитаризму та диктатур.

Ізраїльтяни, які створили свою країну в непридатній для життя, по суті, пустелі, не сідають за стіл переговорів із терористами, хоч вони і перебувають в оточенні недружньо налаштованих сусідів, водночас вони побудували феноменально міцну державу з однією з найсильніших армій у світі.

Коли в Росії не буде біля керма Путіна (якби я був вірянином, я б молився за це щодня), Україну оточуватимуть друзі і лише друзі. Весь світ допомагатиме Україні відбудуватися і відновитися. Для Росії цей період буде дуже важким і дуже болючим. Ще довго доведеться переконувати, що росіяни – це не терористична мавпа з гранатою, а звільнений в'язень своєї держави, як житель Північної Кореї або кубинець, який наполовину заляканий, наполовину обдурений.

За кілька сотень років – я б сказав, 350 – не було ганебнішої сторінки історії Росії, ніж та, яку підписав Путін.

Дякую за розуміння. Мир  Україні. Свободу Росії. Трибунал Путіну.

Джерело:  Евгений Чичваркин / Facebook