Податок на імпорт – правильне погане рішення. Це як із несмачними ліками у дитинстві – чим вони гіркіші, тим більше користі

Податок на імпорт – правильне погане рішення.

В економіці знову "зрада". Тепер зрадою називають перспективу введення нового податку на імпорт у розмірі 10%.

Але чи це "зрада"? Хіба це можна назвати неправильним рішенням? Ні. Це рішення можна назвати поганим. Бо зараз усі рішення в економіці або погані, або дуже погані. Але це правильне погане рішення.

Чому? Які наявні ключові проблеми зараз в економіці, з якими має працювати держава? Це величезний дефіцит бюджету. І це девальвація гривні. Так, є ще безробіття, падіння економіки, закриті порти для експорту і так далі, і так далі. Але чи може тут щось вдіяти держава? Чи може вплинути? Чи може, наприклад, щось таке зробити держава, що призведе до інвестицій із боку бізнесу? Ні. Поки триває війна, це неможливо.

Яке основне завдання в таких умовах? Збереження хиткої макроекономічної стабільності. Що поки що вдається. У результаті ми навіть бачимо пожвавлення економічної активності на більшості вільної від російських загарбників території країни після початкового шоку кінця лютого – початку березня.

Отже, ключове завдання – збереження цієї макроекономічної стабільності, поки триває війна. Це ключ не тільки для більш-менш нормальної ситуації в економіці, враховуючи війну, а й для перемоги у цій війні. Бо в нас іде війна не тільки на фронті, а й війна на виснаження економіки. І втрата макроекономічної стабільності відразу призведе до поразки. Саме тому збереження макроекономічної стабільності – основне завдання економіки.

І головні загрози для цього завдання – це ризик швидкої девальвації та ризик дефіциту бюджету, який може призвести до неконтрольованого друку коштів, що знову запустить механізм швидкої девальвації. Яка завжди за собою веде інфляцію.

Чи допомагає новий потенційний податок на імпорт вирішити це завдання? Так.

Перш за все, більше податків на імпорт означає збільшення надходжень до бюджету, а отже, менший дефіцит бюджету. А це означає – менше друку гривні. І так, в ідеальному світі весь дефіцит бюджету перекривався б нашими західними партнерами. Але, на жаль, світ не ідеальний, тому що в ідеальному світі не було б війни, бо не існувало б Росії, а західна допомога не повністю перекриває дефіцит бюджету. Ба більше, західна допомога може йти виключно на фінансування соціалки. Заборонено використовувати ці кошти на підтримку армії. А наразі всі доходи бюджету менші, ніж витрати на армію.

Друге – більші податки на імпорт означають менше цього імпорту. Бо він дорожчає і його менше купують. Менше попиту на імпорт. А менша кількість імпорту означає менший торговельний дефіцит. Що критично важливо в умовах, коли експорт штучно обмежений через війну. А менший торговельний дефіцит – це менший тиск на гривню.

Отже, цей податок сприяє макроекономічній стабільності в умовах війни. Отже, є правильним. Хоч і поганим. І хоч і не популярним. І можна тільки вітати, коли в умовах війни ухвалюють непопулярні рішення. Бо популізм завжди є шляхом до економічного пекла. А за умов війни цей шлях дуже короткий. І ми вже двічі наступили на ці граблі з державним регулюванням цін на пальне та з пільгами для ввезення авто. Третій раз уже зайвий.

Чи збільшить цей податок ціни в Україні і чи зменшить купівельну спроможність громадян? Звісно, так. Тому це рішення погане. Але це має попередити шалену девальвацію та інфляцію, у разі яких купівельна спроможність громадян впаде на кілька порядків сильніше. Саме тому це правильне рішення.

І дуже дивує, коли люди шукають "зраду" у непопулярних рішеннях. Бо логіка непопулярного рішення завжди більш потужна. Бо якщо влада наважилася, бо якщо політики знайшли в собі сили ухвалити непопулярне рішення, то це рішення точно дуже корисне. Це як із несмачними ліками у дитинстві. Чим вони гіркіші, тим більше користі.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора