Путін – не шахіст, він гравець у покер, який блефує. Він знає, що програв, але сподівається, що цього ще не усвідомлюють його вороги

Фото: Гарри Каспаров / Facebook

Ниття Путіна, його вчорашній виступ має ще жалюгідніший вигляд, якщо порівнювати його з виступами лідерів ЄС у Мюнхені, Байдена і Зеленського в Україні та Байдена й Дуди у Варшаві. Страх і ненависть диктатора проти оптимізму та єдності демократичного світу.

Слабка брехня й балаканина Путіна демонструють, як мало світові потрібно й чи потрібно взагалі боятися Росії. Виходячи з договорів, яких він уже й так не дотримується, погрози ядерною бомбою, котра покладе край його комфортному життю, стогони про війну, яку він сам розпочав і яку може закінчити за секунду.

Я не вмію читати думки, але я давно мав рацію щодо Путіна і читаю багатьох опонентів по очах. Він мав вигляд і говорив як людина, яка знає, що програла, яка знає, що бреше навіть сама собі, але сподівається, що її вороги ще не усвідомлюють цього.

У програшній позиції є тенденція сильніше тиснути, діяти поспіхом й діяти самовпевнено. Відчайдушна бравада приречених. Поки Україна та її союзники не змигнуть і продовжать нарощувати тиск, перемогу забезпечено.

Як я вже багато разів казав, Путін – не шахіст. Він гравець у покер, який блефує і вміє використовувати слабку рішучість своїх супротивників. Відповідь завжди була одна: не грати в його гру. Плануйте, ставте чіткі стратегічні цілі, не піддавайтеся на блеф або чинники відвертання.

Цього тижня у Мюнхені й Брюсселі я розмовляв із сотнями офіційних осіб усіх рівнів і статусів. Переважне ставлення у тому, що це поворотний момент. Що Україна має перемогти, Путіна мають зупинити зараз заради європейської і глобальної безпеки та стабільності.

Навіть ті поодинокі, хто досі створює шум про переговори з Путіним, розуміють, що Україну не можна приносити в жертву, що її захист і допомога їй мають першорядне значення для будь-якого позитивного результату. Тільки найочевидніші прихильники умиротворення все ще говорять про поступки після незліченних воєнних злочинів Росії.

Також досягли широкого консенсусу щодо того, що роль Китаю у війні й майбутні воєнні дії так само залежать від реакції вільного світу на путінську агресію. Китай віддає перевагу диктатурі, але має бути прагматичним через внутрішні ризики й тиск на світовому ринку.

Вільний світ прокинувся за десятиліття дрімоти після холодної війни. Але слів замало. Стримування з меншими витратами й ризиками було можливе 10 років тому. Ціна й ризик знову зростуть, якщо дія зараз буде недостатньою. Слава Україні!

Джерело: Garry Kasparov / Twitter