Структура втілення в життя національної ідеї України – це три закони побудови демократії

Дуже радий, що число однодумців зростає.

Нагадаю, що національна ідея України, як її бачу, сформульована декілька років тому у трьох її вимірах: духовному, соціально-економічному й державоутворюючому – наступними трьома фразами-гаслами:

1. Бог, свобода, сім'я й Україна завжди були й залишаться найвищими духовними цінностями українського народу.

2. Культура, наука, земля і власність, яка є справедливо і збалансовано розподілена між громадянами й державою, будуть одвічно годувати Україну.

3. Виборність, соціальна справедливість, законність і армія будуть завжди захищати права українців на життя, свободу й щастя та боронити соборність і незалежність Української держави.

Структура, яка необхідна для її втілення в життя, – три закони побудови демократії, були сформульовані тоді саме.

Першим законом сучасної демократії можна назвати закон необхідного рівня розвитку соціально-економічної бази й політичної культури громадянського суспільства для забезпечення успішного функціонування інститутів влади при демократії.

Він полягає в тому, що необхідними, але не достатніми умовами для існування у країні успішної демократії є наявність у ній критичної маси заможного середнього класу й певного рівня політичної культури її громадянського суспільства, які мають бути достатніми для забезпечення функціонування у країні демократичних інститутів влади, контролю над ними з боку громадянського суспільства й адаптації алгоритмів їх управління в залежності від змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища навколо країни.

Другим законом сучасної демократії можна назвати закон конфігурації (розподілу, балансу і противаг) органів влади при демократії.

Він полягає в тому, що справжня, а не формальна, виборність, підзвітність і прозорість органів влади за демократії, а також рівність громадян перед законом можуть бути забезпечені лише при відокремленні одна від одної трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої й судової, при максимально можливій передачі більшості внутрішніх функцій держави на можливий найнижчий рівень управління в органи місцевого самоврядування.

Третім законом сучасної демократії назвімо закон умов політичної стабільності, сталості й фаховості органів державного управління за демократії.

Він полягає в тому, що необхідною, але не достатньою умовою для політичної стабільності за демократії є наявність у країні принаймні двох, заснованих на ідеології демократії, не вождистського типу партій, які відрізняються одна від одної лише баченням світу (консервативним чи ліберальним), але об’єднані спільними принципами: виборності, підзвітності й відкритості органів влади перед суспільством. Кожна з них має бути спроможною, періодично перебуваючи в парламентській опозиції, здійснювати ефективний контроль над виконавчою гілкою влади протягом усього часу, коли інша партія, згідно з волевиявленням виборців, тимчасово перебуває при владі.

При цьому збереження сталості й фаховості органів державного управління повинно забезпечуватися, по-перше, законодавчо визначеною системою захисту аполітичних професіоналів, які працюють у владних структурах (як носіїв інституційної пам’яті, фаховості і сталих державницьких традицій), від їх політично призначених керівників (які змінюються, як правило, після виборів), а по-друге, вільними від монопольного впливу фаховими засобами масової інформації.

Механізм втілення – національна стратегія України – також розроблена й готується до опублікування найближчим часом.

Джерело: Ігор Смешко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора