Візит Лаврова до Криму лише підтвердив, що Москва пропонує кримчанам залишитися заручниками, які мусять полюбити свого насильника

Полюбити насильника, або Навіщо Лавров приїжджав до Криму.

Крим не часто пестять увагою Москви, його переважно немає у федеральному інформаційному порядку денному. "Мавр зробив свою справу, мавр може піти". Пояснюють це тим, що позитивних інформаційних приводів для російської влади півострів дає мало, звідси переважно йде негатив: затримання й арешти, конфлікти і катаклізми. А заяви "грошей немає, але ви тримайтеся" Медведєва або рятувальники, які плавають за човном з Аксьоновим, упевнено стали темами для насмішок.

Згадують про Крим тільки тоді, коли треба "підбадьорити" російський патріотично-шовіністичний електорат.

Так сталося і зараз: "кримську карту" знову дістали напередодні виборів до Держдуми. Оскільки Кремль захотів повторити трюк із ростом рейтингу Путіна після окупації півострова, перенісши тепер його на партію "Единая Россия".

Тому глава МЗС Сергій Лавров, який очолює разом із міністром оборони Шойгу список партії влади, приїжджав до Криму реанімувати ностальгію.

Причому реципієнт цього візиту був зовсім не виборець у Криму, а електорат у материковій Росії. Тому що його і більше, і його задобрюють інші політичні проєкти з радикальнішим порядком денним та з ексбойовиками у своїх списках.

Саме тому Лавров говорив про минуле, а не про майбутнє Криму, "продаючи" кримчанам "тухлу рибу вчорашнього дня".

Він традиційно згадував про "кривавий збройний переворот" у Києві, і про злісних українців, які обіцяли "вигнати російськомовних із Криму", і про "печерні націоналістичні інстинкти української влади". Тобто про все те, про що регулярно говорять на росТБ і що добре сприймає російський електорат.

Та й критика Лаврова саміту Кримська платформа – це гарний знак для Києва. Оскільки підтверджує, що Москва сприймає його як серйозну загрозу, яка підриває легітимність російської окупації півострова 2014 року.

Загалом візит Лаврова до Криму і його висловлювання зайвий раз підтверджують, що у Криму немає майбутнього з Росією. Адже Москві нічого запропонувати кримчанам, крім як залишатися безправною обслугою військової бази, на яку перетворили весь Крим.

Інакше кажучи – залишатися заручниками, які мусять змиритися і нарешті полюбити свого насильника.

Джерело: Nachtigall / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора