Лавров назвав саміт Кримської платформи "шабашем"

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планували, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської спільноти, у форматі експертної мережі.

Формат Кримської платформи став необхідним після того, як президент України Володимир Зеленський "кілька разів безрезультатно намагався порушити питання деокупації Криму на міжнародних майданчиках", зокрема під час саміту країн "Нормандської четвірки" 2019 року, говорив заступник глави Офісу президента Ігор Жовква.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня. На ньому планують ухвалити документ під назвою "Кримська хартія", який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.

У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи Кримська платформа.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 11 серпня повідомляв, що кількість учасників Кримської платформи, установчий саміт якої відбудеться 23 серпня у Львові, зросла до 37.

У липні глава МЗС України пояснював, що не розголошує списку країн, які погодилися брати участь, щоб "не полегшувати справу Службі зовнішньої розвідки РФ".

Відомо, що запрошення відвідати саміт Кримської платформи прийняли, зокрема, президент Польщі Анджей Дуда, президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Науседа, голова Євроради Шарль Мішель і верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Сполучені Штати Америки представлятиме екскандидат у президенти й міністр транспорту Піт Буттіджич.