Хіба хтось заперечуватиме, якщо вбивство Шеремета розкриють журналісти, а не поліція? G

Фото: Денис Кондак / "ВКонтакте"

Автори фільму-розслідування про загибель журналіста Павла Шеремета порушили українські закони, але якщо завдяки цьому вдасться розкрити справу, то методи цілком виправдані, пише у своєму блозі редактор видання "ГОРДОН" Денис Кондак.

Нарешті вдалося подивитися фільм "Убивство Павла" про загибель Шеремета в липні 2016 року.

Автори трохи переборщили з драматизмом (для фільму-розслідування), але, безумовно, робота вражаюча. Результати – теж. Стали очевидними відразу дві речі:

  1. Просунутися в розслідуванні вбивства цілком можливо, якщо цим зайнятися;

  2. Правоохоронці цим не займаються.

Але цікаво інше.

Власника сірої Skoda журналістам вдалося впізнати завдяки "джерелу, що має доступ до автомобільного реєстру". Під час зустрічей з Устименком використовували приховану зйомку і звукозапис. Інформацію про те, що Устименко працював у СБУ, повідомило джерело з державних органів.

Подивимося на це з точки зору права.

Приховане відеоспостереження в Україні заборонене (стаття 359 Конституції): дозволити таку зйомку може лише суд. Джерело в СБУ, яке передало журналістам документи про Устименка, порушило статтю 8 закону України про державну таємницю.

Наскільки законні дії людини, яка назвала власника Skoda, – не беруся стверджувати, але думаю, що там теж є питання. Навряд чи кожен громадянин України зрадіє, якщо довідається, що особисті дані, телефони і адреси, які той вказує в державних установах, без проблем може отримати сторонній.

Виходить, для того, щоб домогтися якогось результату, журналістам довелося застосовувати заборонені методи і порушувати букву закону. А чи вперше ми з цим стикаємося?

Ні. Можна згадати січень–лютий 2014 року, коли активісти захоплювали адмінбудівлі на заході України. З погляду закону – злочин, як і деякі інші епізоди того часу. Однак саме ці "злочини" і дали змогу домогтися успіху.

Можна згадати і початок війни на сході, коли українську армію, по суті, забезпечувала не держава, а волонтери. Система не виконувала своїх функцій, і народ раз у раз брав справу у свої руки.

Аналогічна ситуація склалася і з розслідуванням убивства Шеремета. Коли державні органи неефективні, залишається лише два варіанти: або скаржитися, що все погано, або робити самостійно. Той факт, що у таких ситуаціях українці регулярно обирають другий шлях, – величезне досягнення.

У цьому випадку воно дає надію, що рано чи пізно вбивство Шеремета вдасться розкрити. Хіба хтось заперечуватиме, якщо це зроблять журналісти, а не поліція? Нехай вони застосовують приховану зйомку, влаштовують стеження і отримують секретні дані з держустанов – якщо їм вдасться встановити правду, значить, методи себе виправдали.

Можливо, саме після цього у країні, нарешті, вдасться побудувати робочу й ефективну систему. Систему, яка сама буде справлятися зі своїми завданнями, і більше не змусить українців порушувати закони для досягнення благих цілей.

Джерело: "ГОРДОН"