Ізраїль на драбині ескалації стоїть на другій сходинці із шести, ризикує повторити долю середньовічного королівства хрестоносців

Ізраїль стоїть на порозі системної кризи.

Уже дев'ять місяців досить потужна ізраїльська армія проводить операцію проти крихітної за своїм потенціалом Гази. А попереду – серйозніші випробування.

Ще торік я сформулював приблизно таку драбину ескалації на Близькому Сході:

1. Сектор Гази.
2. Хусити.
3. Ліван і "Хезболла".
4. Іранські проксі в Сирії та Іраку.
5. Іран.
6. Шиїтсько-мусульманський антиізраїльський синтез.

Ізраїль зараз перебуває в точці 2 і планує перейти у точку 3.

Загроза системної кризи може початися в точці 5.

А в точці 6 виникає вже реальна екзистенційна небезпека існуванню, точка історичної сингулярності.

Тому що в точці 6 арабські країни вирішуватимуть, що їм робити: підтримати Ізраїль проти Ірану, допустивши поразку останнього й різке посилення в регіоні ізраїльського домінування у стилі царства царя Давида. Або підтримати Іран і розділити з ним, як з одновірним чужинцем, спадщину Авраама.

Ситуацію посилює ослаблений імунний стан Ізраїлю: криза Алії (репатріації), виїзд за кордон приблизно 5% населення (і цей процес триває), проблеми в економіці, відтік капіталу, зниження інвестицій, внутрішні суперечності й навіть екологічна криза. Додамо сюди і кризу геополітичного позиціонування (втрата частини міжнародної підтримки, особливо серед країн Глобального Півдня).

У цьому контексті Ізраїль ризикує повторити долю середньовічного королівства хрестоносців, яке трималося на динаміці підтримки з боку римських пап, роль яких зараз відіграють стосовно Ізраїлю США.

Але вихід є – це створення Семітського регіонального кластера на базі Ізраїлю, Йорданії й арабських країн Перської затоки.

Розширення угод Авраама в бік кластерної інтеграції й нового регіонального розміщення продуктивних сил: ізраїльські технології плюс природні ресурси й інвестиції арабських країн. Поєднання економічного, ресурсного та людського регіонального потенціалів.

Спільний ринок товарів і послуг, вільний трансфер технологій та інвестицій, тобто вільний рух товарів, послуг, інвестицій і робочої сили, безвіз. Інтеграція ісламського банкінгу в ізраїльську фінансову систему, допуск арабських компаній до ізраїльської екосистеми стартапів та інновацій, до речі, до однієї з найкращих у світі.

Простими словами, вживлення, врощування в навколишню антропосферу і геополітичний ландшафт, припинення ролі фронтиру, спільне управління "спадщиною Авраама", а не її постійний поділ.

Звісно, в Ізраїлі можуть заперечити, що з "арабами не можна домовлятися". Але навіть історія хрестових походів свідчить, що це не так.

Звісно, якщо вивчати історію хрестових походів за роботами Фульхерія Шартрського, то всі "невірні" – лиходії.

А якщо читати спогад одного з найблагородніших воїнів арабського середньовічного світу Усами ібн Мункиза, то ми вже бачимо жадібних і жорстких "франків, яким не можна вірити".

Дивлячись чиї літописи читати.

А вихід – у початковій спільності семітських племен, які, на відміну від інших народів, читають і пишуть справа наліво.

Джерело: Алексей Кущ / Facebook